Житомир, Михайло Дімонт: Проблема вибору – післяслів’я

На оприлюднену на сайті «Рупор Житомира» мою статтю «Проблема вибору надійшов відгук читача, який не може залишити мене байдужим.

Не збираюся вв’язуватися в полеміку з невідомим мені (а може й відомим? – інтернет дає можливість сховатися під будь-яким псевдо) паном Борисом. Бо полеміка на кшталт «Дурак – сам дурак!» принизлива і недостойна. Але хочу привернути увагу читачів на стиль шановного Бориса.

Цікаво хто – батьки чи вчителі прищепили йому таку зневагу до опонентів, таке нестримне презирство до тих, чию думку він не поділяє? «Бидло», «погань», «гнида» - який багатющий лексикон! Подерев’янський відпочиває. Але страшно не це – подумаєш, якийсь пан сховавшись під псевдо, дає волю своїм хворобливим емоціям. Страшніше те, що у ТАКИХ категоріях – по відношенню до різних політичних сил і різних політиків – мислить багато людей.

Сьогодні пан Борис обізвав добірною лайкою тих, хто йому недовподоби, а завтра якийсь, умовно кажучи пан Петро, такими ж словами обізве тих, кому, навпаки, пан Борис симпатизує. А далі? З’ясовуватимуть стосунки кулаками? І будемо знову торочити про наш «європейський вибір», обдурюючи самих себе? Яка Європа, який вибір – з таким середньовічним ставленням до опонентів! Хоча, навіть у середньовіччі вже існував кодекс лицарської честі. Виходить, ми ще й до середньовіччя не дотягуємо?

Тому, шановні, давайте не піддаватися емоціям. Розумію: під час виборів градус пристрастей може зашкалювати. Але у будь-якій ситуації люди повинні залишатися людьми. І не опускатися до брудної лайки чи інших проявів кричущого безкультур’я.

А своє завзяття і енергію краще спрямувати на те, щоби вибори відбулися чесно і прозоро (наскільки це можливо в наших умовах), і щоби ні у наших з вами симпатиків, ні у наших опонентів не виникала спокуса спотворити результати волевиявлення людей.