«Свобода» вітає мешканців Житомирщини з великою перемогою!
11.07. Разместил: yuriy
9 липня 1659 р. – визначна сторінка в історії Української нації – завершення блискавичною перемогою Конотопської битви. Маємо безмежно гордитися тим, що українським військом керував наш видатний земляк Гетьман Іван Виговський. Серед всіх перемог українського війська перемога в Конотопській битві є надто важливою, позаяк поклала край майже річній відкритій російсько-українській війні.
Ще восени 1658 р. московські війська відкрито вдерлися до України, невдоволені політикою незалежності Виговського. Московська армада кількістю біля 150 тисяч, захопила українські міста, нещадно вирізаючи та грабуючи українське населення, чим загострила громадянську війну в Україні. В цих умовах Іван Виговський змушений був укласти Гадяцький договір з Річчю Посполитою, заручившись допомогою поляків та татар. Хоча варто відзначити, що умови Гадяцького договору Річчю Посполитою щодо України не були виконані повністю.
«Ці події ще раз спростовують відвертий совєцькій міф про безмежну любов та дружбу «братнього» російського народу після підписання Переяславської угоди. Це ж саме пропагується і після розпаду СССР. Хіба чинять друзі відверті військові інтервенції, втручаючись в справи сусідньої держави? Варто повідомити, що основу так званих російських військ, складали напівдикунські орди татар, мордвинів, чудських та інших угро-фінських племен. Уявіть, який терор чинився на нашій землі», - зазначає голова Житомирської обласної організації ВО «Свобода» Сидір Кізін, повідомляє прес-служба Житомирської обласної організації ВО "Свобода".
На сторону війська московського стали й деякі козаки – вороги Виговського. У цих умовах все більше цивільного населення та козаків почали схилятися на бік Івана Остаповича. Відбивши від російських військ Конотоп, козаки Ніжинського полковника Гуляницького міцно закріпилися в ньому. Пихате небажання залишати в тилу своєму підвласне козакам місто й привело до кінця москвинської навали. Кинувши всі сили на облогу добре укріпленого Конотопа, росіяни дали змогу підтягти значні сили Іванові Виговському. Після декількох невдалих атак на місто, московіти були заманені в пастку і вщент розтрощені вдвічі меншим українським військом. Перемога була здобута завдяки військовій хитрості Виговського. Тяжка московська кіннота та артилерія погрузла в болотистому грунті річки Соснівка. Воістину Конотоп. Залишки москвинських орд були відігнані за кордони України.
«Хочеться ще раз привітати житомирян з цією славною перемогою української зброї. А позаяк Гетьман Іван Виговський наш земляк, побажати всім бути достойними нащадками славного козака. Оскільки не збережено дату народження Гетьмана, відзначимо його за великими справами державними. Брати гідний для наслідування взірець боротьби за українську державу маємо з кого», - сказав Сидір Кізін.
На знак вшанування річниці перемоги житомирська «Свобода» розмістить рекламні щити з нагадуванням про цю величну подію та направить звернення з пропозицією до органів влади розглянути можливість встановлення пам’ятника Гетьманові Івану Виговському, корені якого походять з села Вигів Коростенського району Житомирщини.
Довідка.
Справжні герої Житомирщини.
Іван Виговський
Іван Остапович Виговський ( поч. XVII ст. — 1664 р.) - гетьман Війська Запорозького (1657—1659). Походив з старовинної української православної шляхти, родове гніздо якої було у с. Вигів, що на Коростенщині, сучасна Житомирщина. Головнокомандувач козацькими військами під час козацько-московської війни (1658-1659 рр.) та у Конотопській битві.
Конотопська битва (7 липня — 9 липня 1659 року) — битва між військами Гетьмана Івана Виговського з одного боку і московським військом з іншого біля міста Конотоп сучасної Сумської області. Передумови війни: втручання уряду Московії в справи Гетьманщини, інтервенція на українську територію, підтримка московськими воєводами опозиції Виговському. В цих умовах Виговський був вимушений укласти Гадяцький договір, за яким Україна отримувала рівноправне місце в Речі Посполитій. Уряд Московії перейшов до збройного вторгнення в Україну восени 1658 року, захопивши низку українських міст. Армія їх вирізала прихильників гетьмана та грабувала мирне населення. Така поведінка московського війська схиляла на бік Виговського все більше цивільного населення, козаків. Тим часом велика Московська армія (більш ніж 150 000 чол.) продовжила вторгнення в Україну навесні 1659 року. Перебіг битви. Рано вранці 7 липня козаки напали на військо супротивника і, скориставшись несподіванкою, захопили велику кількість московських коней та вигнали їх у степ. Але, оговтавшись, московська кіннота контратакувала козацький загін і Виговський відступив за річку Соснівку в напрямку свого табору. Наступного дня, у суботу 8 липня, 30 000 відбірної московської кінноти кинулись наздогнати Виговського. Решта 30 000 війська залишилися в таборі. Тим часом п'ятитисячний загін українців зайшов у тил наздоганяючих кіннотників, будучи непоміченим захопив міст через Соснівку, зруйнував його і, загативши вночі річку, затопив низину навколо неї. Рано вранці 9 липня 1659 року невеликий загін Виговського атакував табір ворогів і, після короткої сутички, почав відступати, вдаючи втечу. Війська москвинів, відчуваючи легку здобич, залишили табір і почали його переслідувати. Коли московські війська вступили в село Соснівку, козаки дали знак рушати союзникам: орді та полякам, а самі всією армією розпочали контрнаступ. Побачивши пастку, москвини спробували відступити, але тяжка московська кіннота та артилерія загрузли у вогкому ґрунті біля річки. В цей час з флангу вдарили татари — московська армія опинилася в оточенні. Впродовж решти дня 9 липня були знищені майже 30 000 війська московського, багато князів-воєначальників було захоплено в полон. Залишки війська московського пізно ввечері почали відступ з України. Козаки й татари продовжували переслідувати ворога у його відступі ще протягом трьох днів аж до московського кордону. Таким чином, Виговський завдав нищівної поразки московській армії 9 липня 1659 р. у битві під Конотопом. Втрати москвинів були близько 40 тис. чол. війська вбитими і близько 15 тис. захоплено в полон.
Ще восени 1658 р. московські війська відкрито вдерлися до України, невдоволені політикою незалежності Виговського. Московська армада кількістю біля 150 тисяч, захопила українські міста, нещадно вирізаючи та грабуючи українське населення, чим загострила громадянську війну в Україні. В цих умовах Іван Виговський змушений був укласти Гадяцький договір з Річчю Посполитою, заручившись допомогою поляків та татар. Хоча варто відзначити, що умови Гадяцького договору Річчю Посполитою щодо України не були виконані повністю.
«Ці події ще раз спростовують відвертий совєцькій міф про безмежну любов та дружбу «братнього» російського народу після підписання Переяславської угоди. Це ж саме пропагується і після розпаду СССР. Хіба чинять друзі відверті військові інтервенції, втручаючись в справи сусідньої держави? Варто повідомити, що основу так званих російських військ, складали напівдикунські орди татар, мордвинів, чудських та інших угро-фінських племен. Уявіть, який терор чинився на нашій землі», - зазначає голова Житомирської обласної організації ВО «Свобода» Сидір Кізін, повідомляє прес-служба Житомирської обласної організації ВО "Свобода".
На сторону війська московського стали й деякі козаки – вороги Виговського. У цих умовах все більше цивільного населення та козаків почали схилятися на бік Івана Остаповича. Відбивши від російських військ Конотоп, козаки Ніжинського полковника Гуляницького міцно закріпилися в ньому. Пихате небажання залишати в тилу своєму підвласне козакам місто й привело до кінця москвинської навали. Кинувши всі сили на облогу добре укріпленого Конотопа, росіяни дали змогу підтягти значні сили Іванові Виговському. Після декількох невдалих атак на місто, московіти були заманені в пастку і вщент розтрощені вдвічі меншим українським військом. Перемога була здобута завдяки військовій хитрості Виговського. Тяжка московська кіннота та артилерія погрузла в болотистому грунті річки Соснівка. Воістину Конотоп. Залишки москвинських орд були відігнані за кордони України.
«Хочеться ще раз привітати житомирян з цією славною перемогою української зброї. А позаяк Гетьман Іван Виговський наш земляк, побажати всім бути достойними нащадками славного козака. Оскільки не збережено дату народження Гетьмана, відзначимо його за великими справами державними. Брати гідний для наслідування взірець боротьби за українську державу маємо з кого», - сказав Сидір Кізін.
На знак вшанування річниці перемоги житомирська «Свобода» розмістить рекламні щити з нагадуванням про цю величну подію та направить звернення з пропозицією до органів влади розглянути можливість встановлення пам’ятника Гетьманові Івану Виговському, корені якого походять з села Вигів Коростенського району Житомирщини.
Довідка.
Справжні герої Житомирщини.
Іван Виговський
Іван Остапович Виговський ( поч. XVII ст. — 1664 р.) - гетьман Війська Запорозького (1657—1659). Походив з старовинної української православної шляхти, родове гніздо якої було у с. Вигів, що на Коростенщині, сучасна Житомирщина. Головнокомандувач козацькими військами під час козацько-московської війни (1658-1659 рр.) та у Конотопській битві.
Конотопська битва (7 липня — 9 липня 1659 року) — битва між військами Гетьмана Івана Виговського з одного боку і московським військом з іншого біля міста Конотоп сучасної Сумської області. Передумови війни: втручання уряду Московії в справи Гетьманщини, інтервенція на українську територію, підтримка московськими воєводами опозиції Виговському. В цих умовах Виговський був вимушений укласти Гадяцький договір, за яким Україна отримувала рівноправне місце в Речі Посполитій. Уряд Московії перейшов до збройного вторгнення в Україну восени 1658 року, захопивши низку українських міст. Армія їх вирізала прихильників гетьмана та грабувала мирне населення. Така поведінка московського війська схиляла на бік Виговського все більше цивільного населення, козаків. Тим часом велика Московська армія (більш ніж 150 000 чол.) продовжила вторгнення в Україну навесні 1659 року. Перебіг битви. Рано вранці 7 липня козаки напали на військо супротивника і, скориставшись несподіванкою, захопили велику кількість московських коней та вигнали їх у степ. Але, оговтавшись, московська кіннота контратакувала козацький загін і Виговський відступив за річку Соснівку в напрямку свого табору. Наступного дня, у суботу 8 липня, 30 000 відбірної московської кінноти кинулись наздогнати Виговського. Решта 30 000 війська залишилися в таборі. Тим часом п'ятитисячний загін українців зайшов у тил наздоганяючих кіннотників, будучи непоміченим захопив міст через Соснівку, зруйнував його і, загативши вночі річку, затопив низину навколо неї. Рано вранці 9 липня 1659 року невеликий загін Виговського атакував табір ворогів і, після короткої сутички, почав відступати, вдаючи втечу. Війська москвинів, відчуваючи легку здобич, залишили табір і почали його переслідувати. Коли московські війська вступили в село Соснівку, козаки дали знак рушати союзникам: орді та полякам, а самі всією армією розпочали контрнаступ. Побачивши пастку, москвини спробували відступити, але тяжка московська кіннота та артилерія загрузли у вогкому ґрунті біля річки. В цей час з флангу вдарили татари — московська армія опинилася в оточенні. Впродовж решти дня 9 липня були знищені майже 30 000 війська московського, багато князів-воєначальників було захоплено в полон. Залишки війська московського пізно ввечері почали відступ з України. Козаки й татари продовжували переслідувати ворога у його відступі ще протягом трьох днів аж до московського кордону. Таким чином, Виговський завдав нищівної поразки московській армії 9 липня 1659 р. у битві під Конотопом. Втрати москвинів були близько 40 тис. чол. війська вбитими і близько 15 тис. захоплено в полон.
Вернуться назад