Павло Жебрівський: Щоб за 40 хвилин ухвалювався державний бюджет - такого ще в історії України не було

Павло Жебрівський, лідер Української платформи «СОБОР», має десятирічний стаж роботи у Верховній Раді. Політик спеціалізується на бюджетних питаннях, працював у профільному парламентському комітеті. Головний фінансовий документ країни, за яким вона житиме весь наступний рік, коментує з гіркотою в голосі.

Державний бюджет на 2013 рік залишається топовою інформаційною темою. Ще два місяці тому Ви дали йому оцінку, назвавши фантастичним. Чи змінили свою думку зараз?
Достатньо важко сьогодні коментувати цифри і показники, багато інших речей. Чому так раптово приймався цей бюджет? Тут є декілька причин. Перша лежить на поверхні, про неї всі говорять. Це те, що наступний склад Верховної Ради наполовину складатиметься з депутатів-мажоритарників, яким потрібно буде давати відповідь на місцях за роздані під час передвиборної кампанії обіцянки.

Друге питання не таке просте. Людей, які були знайомі з документом до його прийняття, небагато. А все тому, щоб убезпечитися від претензій і критики з боку місцевих органів влади, галузевих керівників, які наполягали б на збільшенні фінансування своєї частини. Що говорити, якщо цим бюджетом Київ фактично відкинутий за межу виживання! Мова не йде про розвиток столичної інфраструктури, ситуація така, що грошей не вистачатиме на виплати бюджетникам. Я думаю, коли цей бюджет побачать представники малих і середніх міст, вони взагалі жахнуться. І якби вони отримали час і можливість для попереднього ознайомлення з показниками, то пішла б велика хвиля обурення, яка не дозволила б прийняти бюджет у такому вигляді.
Існує ще один важливий аспект. Законом про бюджет на 2013 рік зупинено виплати за низкою соціальних статей. Це ті ж чорнобильці, афганці, шахтарі, багато інших категорій. Їм передбачено фінансування тільки за наявності вільного ресурсу. Якби не прийняли бюджет наприкінці цього року, то вже з наступного ці категорії населення могли б подавати до суду про виплату їм грошей в повному обсязі згідно діючого законодавства. Це достатньо великі суми, що, мабуть, стало один із ключових факторів прийняття бюджету якомога швидше і нинішнім складом ВР.

Незважаючи на всі упередження, більшість депутатів підтримала бюджет.
Різне у парламенті бувало. Колись навіть голосували підняттям двох рук. Але щоб за 40 хвилин ухвалювався державний бюджет - такого ще в історії українського парламентаризму не було.

Яким чином вдалося протиснути документ? В законі про бюджет діяла цікава норма, за якою депутатам попередніх скликань передбачена виплата заробітної плати. Протягом першого року після роботи в парламенті - в повному обсязі, потім – 50%. Певний час тому дію цієї норми призупинили. Але в прийнятому доопрацьованому бюджеті вона виявилася чинною! Фактично, був даний хабар тим депутатам, які вже не працюватимуть у Верховній Раді, щоб отримати їхню підтримку.

Крім того, у бюджеті були враховані забаганки деяких народних депутатів, які знову потрапили до парламенту. На соціально-економічний розвиток їх територій додали кошти. Отаким чином, «скоропостижно», завдяки хабарам деяким групам народних депутатів, і був прийнятий державний бюджет.

Говорити про якісь враховані поправки від опозиції взагалі не доводиться?
Відміталося докорінно. Ніхто навіть не збирався враховувати думку опозиції. Що стосується самого бюджету – тут сміх крізь сльози.
По-перше, для обрахування ВВП взяли базу, передбачену на 2012 рік, тобто яка не буде виконана через завищені показники. Незважаючи на світове падіння вартості металургійної, хімічної продукції, влада передбачила, що внутрішній валовий продукт України зросте на понад 3%. Це нереально. За моїми підрахунками, дохідна частина бюджету завищена на 10 мільярдів гривень, і ніхто не збирається з цим рахуватися.
Курс долара на наступний рік закладено на рівні 8,5 гривень. Чи можна його таким утримати? Золотовалютні запаси в Україні достатньо серйозно підупали. А в наступному році тільки МВФ разом з відсотками треба віддавати 36 мільярдів доларів. Для того, щоб отримати новий кредит, потрібно піднімати ціна газ для теплокомуненерго і населення, що неминуче спровокує ріст інфляції. Не буде кредитів - тоді росте курс долара.

Виходить якесь замкнене коло. Ви бачите можливість розірвати його?
Насправді, розірвати його можливо. Потрібна програма стенд-бай з Міжнародним валютним фондом, а вартість газу повинна сягати реальної позначки. Але при цьому мусить діяти закон про виплату субсидій соціально вразливим верствам населення. Законом передбачено, що сума оплати за житлово-комунальні послуги для пенсіонерів не повинна перевищувати 10% доходу, для працюючих – 15%.

На запитання, що треба робити, можу відповісти одним реченням: друзі, почніть красти з прибутків. Чи могла б дохідна частина державного бюджету бути більшою? Цілком. Збалансуйте бюджет «Нафтогазу», підніміть вартість рентної плати на всю сировинну продукцію, починаючи з будівельного піску і завершуючи залізною рудою і титаном. Потрібно сконцентрувати фінансовий ресурс на тих галузях економіки, які могли б зробити прорив в Україні, - це наука і наукомістке виробництво. Необхідно вкладати гроші в енергозберігаючі технології. Українська промисловість у рази більше споживає природного газу, ніж в Європі. Потрібно сконцентрувати ресурс на експортному потенціалі країни, в тому числі на сільському господарстві, та багато інших речей. А головне – перестати пиляти бюджет, планувати не під корупційні схеми, а для розвитку економіки.

Державний бюджет на 2013 рік достатньо жорсткий для бюджетників і соціальної сфери, але вільготний для влади і особливо для силових структур. У кризовий час влада, насамперед, повинна почати економити на собі. На жаль, цього не робиться.

Можете пригадати за 10 років найбільш якісний бюджет. В чому була його особливість?
Достатньо якісний був бюджет на 2004 рік. Лише наприкінці були проблеми, коли тогочасний прем’єр Янукович почав робити передвиборчі надбавки пенсіонерам і розбалансував його. Ситуація виглядала так, що на завершення 2003 року уряд подав бюджет, але депутати відхилили його, повернувши в парламентський бюджетний комітет, який фактично і став ключовим розробником нового бюджету спільно з Мінфіном. Тоді працювали не під себе, а для народу.

Прес-служба Української платформи «СОБОР»