DataLife Engine > Топ-новини > Останній форпост сім’ї Януковича на Житомирщині

Останній форпост сім’ї Януковича на Житомирщині


15.05. Разместил: yuriy
В 2010 році до влади в Україні прийшов Віктор Янукович. Після цієї події на багатьох державних підприємствах почали змінювати керівників. Винятком не став і ДП «Житомирський ЛГЗ».

В травні 2010 року генеральним директором цього підприємства стає Спірідонов Олександр Анатолійович, який у складі своєї команди привів на завод своїх відданих людей: заступника директора Кучера Мирослава Ігоровича і директора Чуднівської філії спиртового виробництва Лаврухіна Владислава В’ячеславовича.

Буду відвертим, в той час я, Касіч І.П., консультував Спірідонова по ряду питань, тому на заводі я бував і люди це пам’ятають. На сьогодні Спірідонова звільнено, а його люди і далі керують заводом.

Потрібно сказати, що авторитарний стиль управління був застосований не тільки в державі, а і на ДП «Житомирський ЛГЗ». З усього колективу, а це 512 чоловік, які десятиліттями працюють разом, не знайшлось достойного кандидата очолити профспілку заводу окрім заступника директора Кучера М.І., тобто вдень він – адміністрація, а вночі «напевно» він голова профспілки, який захищає інтереси колективу від себе ж.

Недопуск мене на завод 05.05.2014р. як призначеного ДУС нового керівника ДП «Житомирський ЛГЗ» організовано якраз М.Кучером та В.Лаврухіним. Звинувачення які висунули ці люди на мою адресу необґрунтовані і абсурдні. Я, Касіч Ігор Петрович, ніколи не працював в ТОВ «Інвест-Капітал-Груп» і стовідсотково не відповідаю за заборговані цим ТОВ грошей «Житомирському ЛГЗ» на відміну від посадових осіб заводу. Тим більше не відповідаю за передачу, навіть не знаю кому, торгових марок які належать заводу. Ці звинувачення є не що інше, як спроба дезінформувати і колектив заводу, і громадськість та перекинути відповідальність з «хворої голови на здорову».

Ще хочу повернутись до грошей і поділитись інформацією по цьому питанню, як і зі мною добрі люди поділились. У М.Кучера з цифрами якось зовсім погано. Ну от наприклад, ТОВ «Інвест-Капітал-Груп» винне ДП «ЖЛГЗ» не 32.0 млн. грн. як він говорить, а 30,7 млн. А ще не говорить, що завод винен цьому ТОВ близько 6,0 млн. грн.., і що завод винен спорідненим з «Інвест-Капітал-Груп» компаніям близько 15,0 млн. грн.. Тобто це говорить про те, що М.Кучер зі своїми друзяками навмисно нагнітає і збурює ситуацію.

А що стосується сплати податків судіть самі. За 2013 рік до держбюджету сплачено 112 млн. грн., що М.Кучер вважає надзвичайним. Повідомляю, що за 2009 рік, наприклад, до бюджету сплачено цим же заводом 100,4 млн. грн.. і ця сума на 95% - акциз, ставка якого тоді була на рівні 21,5 грн. В 2013 р. ставка акцизу збільшилась до 56,42 грн. тобто більш ніж в 2,5 рази в порівнянні з 2009 роком, до приходу цих керівників, а податків сплачено майже стільки ж. Це говорить тільки про одне – ефективність менеджменту керівництва заводу і особисто заступника директора М.Кучера – ніяка. Він говорить про розвиток підприємства, а насправді гальмує цей процес.

Всі дії цих керівників спрямовані на збереження своєї влади на підприємстві як за часів Януковича. І банкрутство підприємства вигідно було їм, і приватизація, мабуть, була вже не за горами. І по дорозі до цієї мети були незаконні дії, про що свідчать не одна кримінальна справа щодо генерального директора Спірідонова. Не вистачило часу - всі їхні плани змінила Революція гідності.

Що стосується колективу заводу, який підтримав Кучера і Лаврухіна. Ви знаєте, народ Росії в своїй більшості теж підтримує сьогодні президента Путіна і думає, що він хороший, що він правий, але ж ми знаємо що це не так.

05 травня 2014 р. Кучер і Лаврухін все зробили для того, щоб мене не допустити на завод. Була і потрібна у ЗМІ картинка, і слова звинувачень. Що сталось, те сталось. Несправедливість – так, наклеп – так, але колективу заводу одразу все не поясниш, тим паче спілкуватися зі мною заводчанам заборонялось.
Зараз в Україні і так складні часи, і є багато конфліктів у різних містах. Спільним рішенням, моїм і т.в.о. керівника ДУС Чернецьким О.В., я написав заяву на звільнення з посади генерального директора, щоб не розпалювати на окремому підприємстві вогонь ворожнечі. Як говорить один з кандидатів в президенти: «Спочатку треба тушити пожежу, а потім розбиратись з пожежниками». Це і було зроблено.

Але зміни на ДП «Житомирський ЛГЗ» обов’язково прийдуть і це будуть зміни на краще.

Ігор Касіч
Житомир онлайн

Вернуться назад