МОЗ: У новій системі оцінювання повсякденного функціонування розглянуто вже понад 220 тисяч справ

У 2025 році в Україні запрацювала нова система оцінювання повсякденного функціонування особи. Замість паперових справ і неоднозначних процедур – прозорий підхід. Це сучасна модель, що дозволяє визначати потребу у статусі інвалідності на основі реального впливу хвороби або травми на повсякденне життя людини.

Станом на 4 червня до системи вже заведено понад 254 тисячі справ:

46 289 справ — це оцифровані матеріали, передані від МСЕК,

208 450 — нові електронні направлення, сформовані лікуючими лікарями.

Уже розглянуто більш як 220 тисяч справ (222 258). У 162 285 випадках експертні команди ухвалили рішення про встановлення статусу інвалідності. У 42 455 випадків рішення про статус інвалідності не приймалося, оскільки звернення стосувалося інших питань — наприклад, оновлення індивідуальної програми реабілітації або встановлення ступеня втрати професійної працездатності чи інших підстав, що не передбачають встановлення інвалідності.



Як працює система сьогодні

Організація:

1422 експертних команд працюють у закладах охорони здоров’я.

До їх складу входять 6896 фахівців.

69 974 лікуючих лікарі вже активно користуються електронною системою.

Підтримку процесу забезпечують 893 адміністраторів закладів охорони здоров'я.



Форми проведення оцінювання: очно, заочно, дистанційно або з виїздом

У новій системі рішення ухвалюються з урахуванням того, як хвороба або травма впливає на повсякденне життя людини — її здатність пересуватись, спілкуватись, навчатися, працювати чи доглядати за собою. Формат проведення визначається індивідуально — залежно від того, як людина може пересуватись, які документи вже є, і чи потрібен безпосередній огляд.

На сьогодні найпоширенішими залишаються очні розгляди у закладах охорони здоров’я. Водночас система забезпечує гнучкість — у складніших випадках використовуються альтернативні форми.

Очне оцінювання в медичному закладі – 173 162 справи

Заочне оцінювання (на підставі наявних документів) – 11 016 справ

Дистанційне оцінювання із застосуванням телемедицини – 2 235 справ

З виїздом до людини — за місцем проживання або лікування – 908 справ

Ці форми особливо важливі для людей з важкими порушеннями рухливості, які не можуть самостійно прибути до закладу.



З якими питаннями найчастіше звертаються люди

Система оцінювання охоплює різні життєві ситуації — від первинного встановлення інвалідності до оновлення індивідуальної програми реабілітації.

Найпоширеніші цілі направлення:

Встановлення інвалідності — 110 091
Планове повторне оцінювання (у зв’язку із закінченням строку інвалідності) — 115 379 684
Оцінювання у разі змін у стані здоров’я — 7 562
Призначення допоміжних засобів реабілітації або медичних виробів — 3 568
Визначення ступеня втрати професійної працездатності — 2 699


Найпоширеніші класи діагнозів

У межах оцінювання повсякденного функціонування найчастіше зустрічаються стани, пов’язані з хронічними захворюваннями, онкологією, травмами та психічними розладами.

Найчастіші діагностичні групи (за МКХ-10):

Хвороби системи кровообігу — 10 381
Новоутворення — 8 970
Хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини — 9 574
Хвороби нервової системи — 6 638
Травми, отруєння та інші наслідки дії зовнішніх причин — 5 401
Ендокринні захворювання, розлади харчування та обміну речовин — 2 647
Хвороби ока та придаткового апарата — 2 169
Розлади психіки та поведінки — 2 203


Хто звертається до нової системи оцінювання

Система працює для всіх, хто потребує підтримки — незалежно від віку, зайнятості чи статі. Люди звертаються в різних життєвих обставинах — після травм, з хронічними захворюваннями, у періоди погіршення здоров’я або для отримання реабілітаційних засобів.

Серед людей, чиї справи вже розглянуто:

Пенсіонери — 48 170
Працюючі — 88 366
Безробітні — 133 551
Частка чоловіків у системі наразі вища, що частково пов’язано з наслідками бойових дій, травмами та хронічними станами, які виникають у результаті участі в захисті України.



Що кажуть люди, які вже пройшли оцінювання

Люди, які пройшли оцінювання у новій системі, відзначають чіткість, повагу. Для багатьох важливо, що процес організований, а рішення ухвалюються фахово та спокійно.

«Мене запитували про самопочуття, характер обмежень, провели огляд моєї рухливості. Усе — по суті. Лікарі були уважні та спокійні. Страху не було», — Леся Іванівна Гінда, пацієнтка КНП «1-ше ТМО м. Львова», проходила повторне оцінювання у зв’язку з хронічним захворюванням хребта.

«Я була приємно здивована — після стількох років проходження комісій це зовсім інше відчуття. Без черг, без тиску, все дуже по-людськи», — Ірина Володимирівна Кабанова, пацієнтка КНП «Київська міська клінічна лікарня №8», звернулась із ускладненнями, повʼязаними з цукровим діабетом.

«Процедура була зрозумілою. Спочатку — розмова з лікарем, потім анкета. Якщо щось було незрозуміло, лікар пояснював спокійно й на прикладах. Найбільше мені сподобалось, що мене слухали — не перебивали, не квапили», — Андрій, пацієнт КНП «Кіровоградська обласна лікарня», після поранення та ускладнення у вигляді остеомієліту.



Що далі

У 2025 році триває впровадження нової системи оцінювання повсякденного функціонування. Попри перші результати, є ще виклики і попереду багато кроків, спрямованих на удосконалення процесу та підвищення його якості для людей.

Також Міністерство охорони здоров’я спільно з партнерами працює над покращенням функціоналу електронної системи. Окремий напрям — завершення процесу затвердження клінічної настанови, яка стане методичною основою для визначення ступеня порушення функціонування. Настанова формується з урахуванням міжнародного досвіду.

Упродовж року триватимуть постійні навчання фахівців.

Дані щодо роботи системи регулярно оновлюються та доступні для перегляду на аналітичному дашборді МОЗ за посиланням: