МОН ініціює розширення грецьких студій в українських університетах для посилення гуманітарної дипломатії та протидії дезінформації

Міністерство освіти і науки України опрацьовує пропозиції щодо розширення грецьких студій у закладах вищої освіти — не лише на півдні України, а й у класичних університетах інших регіонів. Ідеться про впровадження нових вибіркових курсів і мовних компонентів із новогрецької мови, міждисциплінарних модулів у програмах із регіональних, міжнародних і культурних студій, а також мережевих курсів спільно з іноземними партнерами. Українська держава завжди передбачає бюджетні місця для підготовки фахівців за напрямами «новогрецька філологія» та «переклад (новогрецька)». Між університетами України, Греції та Кіпру вже діє низка академічних партнерств і угод про співпрацю, які МОН пропонує розширювати.

«Східне Середземномор’я – наш природний простір співпраці. Посилення грецьких студій – це не тільки про мову й культуру, це про сучасні міждисциплінарні компетентності: від аналізу регіональної політики до протидії дезінформації. Ми запропонуємо університетам – у межах їхньої автономії – відкривати елективи (вибіркові курси) з новогрецької, інтегрувати грецькі студії в програми міжнародних відносин, журналістики, культурології, управління, а також створювати мережеві курси спільно з грецькими та кіпрськими партнерами», – зазначив заступник Міністра освіти і науки України Микола Трофименко.

Він також додав, що підставою для опрацювання рішень став аналіз відкритих джерел про поширення проросійських наративів у грецькомовному просторі – у Греції та на Кіпрі. Зокрема, попри обмеження для російських державних ЗМІ в Греції, незалежні огляди фіксують стале поширення дезінформації онлайн; на Кіпрі дослідницькі організації відзначають концентрацію проросійських меседжів щодо війни проти України.

МОН пропонує орієнтуватися на провідний міжнародний досвід: міждисциплінарні центри елліністичних студій ефективно працюють у Принстонському університеті, Гарвардському центрі грецьких студій, King’s College London, а також в Університеті Кіпру та Університеті Нікосії, зокрема й через онлайн-магістерські програми. Такі моделі поєднують гуманітарні та соціальні науки із сучасними регіональними студіями.

Важливим аспектом є безперервність навчання з рівня школи: у Києві, наприклад, працює спеціалізована школа «Еллада» з поглибленим вивченням новогрецької мови. МОН заохочує університети будувати «освітню траєкторію» для вступників із таких шкіл – через підготовчі курси, сертифікатні програми або у міждисциплінарних компонентах у межах університетської автономії та чинних стандартів.

«Ще один важливий напрям роботи – підтримка культурної спадщини та сучасних досліджень українських греків (еллінів), зокрема громад Приазов’я. У цьому контексті ми будемо співпрацювати з Федерацією грецьких товариств України для розроблення спільних освітніх і культурних проектів, залучення експертного середовища та громади до університетських програм», – наголосив Микола Трофименко.

Окремий важливий акцент має бути на інформаційній безпеці. За даними європейських ініціатив із протидії дезінформації, проросійські меседжі в регіоні експлуатують теми «захисту традицій», маніпулюють релігійною ідентичністю та поширюють антиєвропейські й антиукраїнські наративи. МОН розглядає можливість винесення компонентів із медіаграмотності й перевірки фактів (фактчекінгу) в межах грецьких студій або міждисциплінарних модулів.