У МОЗ обговорили виконання ключових урядових ініціатив у розрізі областей за три квартали цього року та проект бюджету-2026

Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко провів робочу зустріч з керівниками структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних військових адміністрацій. Під час наради обговорили стан виконання ключових ініціатив Уряду за три квартали 2025 року та проект державного бюджету на 2026 рік у частині охорони здоров’я, ухвалений парламентом у першому читанні.

“Система охорони здоров’я — це цілісний і взаємопов’язаний механізм, ефективність якого залежить від узгодженої роботи всіх рівнів. Від формування державної політики й стратегічних рішень до організації процесів у кожному медзакладі — кожна ланка впливає на результат, який відчуває пацієнт. Медична реформа надала закладам охорони здоров’я високий рівень автономії. Маємо багато прикладів, коли цю можливість використовують ефективно, створюючи сучасні умови лікування пацієнтів й розвитку команд. Водночас надходять сигнали від народних депутатів, громад і правоохоронців щодо випадків неефективного використання ресурсів або зловживань — і такі ситуації неприпустимі, відповідні органи дадуть оцінку кожній з них. Рішення Уряду спрямовані на розвиток сучасної, якісної та доступної медичної допомоги. Але їхній ефект визначається тим, як вони реалізуються на місцях — у громадах, лікарнях, командах фахівців. Саме там формується довіра до системи. Наше завдання — забезпечити системність у діях, сталість у впровадженні політик і відповідальність на кожному рівні медичної системи. Лише так державні рішення матимуть практичний і відчутний результат для людей”, — зазначив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.

Міністр представив проект державного бюджету на 2026 рік, ухвалений Верховною Радою у першому читанні. Загальний обсяг видатків на сферу охорони здоров’я становитиме 258 млрд грн — на 38 млрд більше, ніж цьогоріч. Сукупні видатки сектору у зведеному бюджеті складуть 306,1 млрд грн. Це дозволить забезпечити сталість фінансування галузі в умовах воєнного часу та дозволяє продовжити й посилити реформу системи охорони здоров’я.

191,6 млрд грн передбачено на фінансування Програми медичних гарантій — це на 16 млрд грн більше, ніж у поточному році. Збільшення ресурсу дасть змогу медичним закладам надавати безоплатну, доступну та якісну допомогу за основними напрямами, розширити програму «Доступні ліки» та переглянути тарифи. У пріоритеті — цільове підвищення заробітних плат для медиків екстреної та первинної допомоги, а також для тих, хто працює у прифронтових районах.

Серед пріоритетів — забезпечення пацієнтів необхідними лікарськими засобами та медичними виробами. На централізовані закупівлі передбачено 15,1 млрд грн. Ці кошти спрямовуються насамперед на забезпечення препаратами для лікування онкологічних, серцево-судинних та вірусних захворювань, а також на закупівлю медичних виробів для проведення ортопедичних, травматологічних і нейрохірургічних операцій. Крім того, буде продовжено закупівлю стентів для безоплатного планового стентування коронарних судин пацієнтів із хронічними серцево-судинними захворюваннями. Окремий напрям — розширення закупівель інноваційних препаратів за договорами керованого доступу.

З 1 січня 2026 року заплановано запуск національної програми профілактичних медичних оглядів для громадян віком від 40 років. У проекті державного бюджету на її реалізацію передбачено 10 млрд грн. Програма передбачає щорічне безоплатне обстеження для раннього виявлення серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та психічних розладів.

У 2026 році заплановано реалізацію понад 186 інвестиційних проектів у сфері охорони здоров’я на загальну суму понад 39 млрд грн, зокрема 9,9 млрд грн — коштом Ukraine Facility, передбачених у проекті державного бюджету.

Інвестиції будуть спрямовані на підтримку материнства та дитинства, розбудову системи онкологічної допомоги, модернізацію медичної освіти, розвиток реабілітації, охорону ментального здоров’я, оснащення лікарень сучасним обладнанням та оновлення медичної інфраструктури.

Під час наради обговорили поточні результати регіонів щодо виконання ключових ініціатив Уряду, зокрема розвиток системи реабілітаційної допомоги. За дев’ять місяців 2025 року держава виплатила медзакладам понад 4,4 млрд грн за надані послуги стаціонарної реабілітації. Сучасні безбар’єрні реабілітаційні відділення вже функціонують у 85% кластерних і надкластерних лікарень спроможної мережі, що суттєво покращує доступ пацієнтів до якісного відновлення після хвороб і травм.

Паралельно розвивається мережа амбулаторної реабілітації — як у форматі монопослуги (коли допомогу надає один фахівець — фізичний або ерготерапевт), так і через створення нових реабілітаційних просторів у лікувальних закладах. Водночас у деяких регіонах рівень доступності таких послуг залишається низьким. Тому важливо, щоб керівники медзакладів активніше залучали фахівців. Кадровий потенціал в Україні є: лише за 2015-2024 роки підготовлено близько 12 тисяч спеціалістів, які можуть працювати фізичними та ерготерапевтами.

Одним із пріоритетів Уряду залишається розбудова мережі центрів ментального здоров’я. Нині їх загалом функціонує 147, але лише 60% кластерних лікарень мають такі центри у своїй структурі. Визначено області, де необхідно прискорити цей процес, щоб забезпечити рівний доступ до допомоги по всій країні: Черкаська, Київська, Сумська, Одеська, Рівненська, Волинська та Харківська.

Під час наради також розглянули проміжні результати впровадження електронної черги на безоплатне ендопротезування. Для забезпечення прозорості та рівного доступу до послуги МОЗ затвердив перелік лікарень, що здійснюють ендопротезування за державний кошт — нині це 97 медзакладів у всіх областях України, а також запровадив електронну чергу. Разом із тим у низці регіонів спостерігаються нижчі показники кількості пацієнтів, внесених до електронної черги, а також уповільнені темпи проведення операцій, що потребує додаткової уваги з боку керівників департаментів охорони здоров’я.

Обговорили серед іншого й стан реалізації публічних інвестиційних проектів та важливість своєчасного введення в експлуатацію дороговартісного обладнання. У 2023-2024 роках за кошти державного бюджету закуплено 21 сучасний лінійний прискорювач Elekta Harmony. За цей же період придбано 33 апарати МРТ, з них 26 працюють у лікарнях. Додатково за підтримки Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) профінансовано закупівлю ще дев’яти МРТ, вісім із яких уже функціонують.

Також під час наради представили результати моніторингу медіанних витрат на лікарські засоби на одного пацієнта при лікуванні в умовах стаціонару у надкластерних лікарнях. Попри зростання середніх витрат — із 808 до 1056 грн (+30,7%) — міжрегіональна варіативність залишається значною. Обласним департаментам охорони здоров’я доручено посилити контроль і забезпечити наявність необхідних запасів лікарських засобів у медзакладах, щоб пацієнти отримували лікування повністю безоплатно.

Окрему увагу під час наради приділили діяльності комунальних аптек у закладах спроможної мережі та розвитку мобільних аптечних пунктів як важливих інструментів забезпечення доступності ліків у громадах. Наразі 23% медзакладів спроможної мережі мають на своїй території щонайменше одну комунальну аптеку. Крім того, у 18 областях працює 27 мобільних аптечних пунктів, а ще кілька регіонів охоплені розширеними маршрутами із сусідніх областей.

Серед ключових завдань — підтримка кадрового потенціалу системи. Держава суттєво підвищила розмір одноразової виплати для молодих лікарів, які укладають трудовий договір щонайменше на три роки з медзакладом у сільській місцевості чи на прифронтових територіях: відтепер сума становить 200 тис. грн — у 13 разів більше, ніж було раніше. Наразі отримано 89 заявок із 22 областей, а виплати будуть здійснені найближчим часом. МОЗ закликає обласні департаменти активніше долучати медиків до участі в програмі, особливо в регіонах, де такі заявки поки відсутні.

Підсумовуючи зустріч, Міністр наголосив, що головне завдання — забезпечити узгодженість дій між усіма рівнями системи охорони здоров’я. Кожна область має відповідально реалізовувати державні політики у щоденній роботі, адже саме від дій на місцях залежить результат, який отримує пацієнт. Такий підхід формує стійку та ефективну систему охорони здоров’я, де кожне державне рішення має відчутний ефект для людей.