МОЗ: Фахівці оцінили результат впровадження Держстратегії боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів та оновлених стандартів

ІІ Конгрес «Протидія поширенню збудників із протимікробною резистентністю» об’єднав понад 400 учасників офлайн і онлайн — представників медичної спільноти, державних інституцій, науковців, міжнародних партнерів і медіа.

“Майже кожна шоста бактеріальна інфекція вже не чутлива до стандартного лікування, про це свідчать останні дані ВООЗ. Це глобальна загроза громадському здоров’ю. Тому в Україні, на рівні з іншими державами, реалізується системна робота з протидії АМР — рік тому була прийнята оновлена Державна стратегія боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів до 2030 року. Зокрема, для обмеження самопризначення антибіотиків працює е-рецепт; кількість бактеріологічних лабораторій, які є частиною міжнародної системи епіднагляду збільшена до 91; оновлені протоколи лікування та призначення антибіотиків для лікарів, затверджено стандарти з інфекційного контролю. Ці кроки вже дозволили скоротити споживання резервних антибіотиків в середньому у 2,5 раза порівняно з 2022 роком. Тобто лікарі надають перевагу іншим, менш сильним антибіотикам першої лінії, коли це можливо. Однак зусиль лише з боку медсистеми недостатньо: важливо щоб кожен з нас розумів, що займатися самолікуванням небезпечно — антибіотик потрібно приймати виключно за призначенням і рекомендацією лікаря”, — наголосив заступник Міністра охорони здоров’я України – головний державний санітарний лікар Ігор Кузін.

Під час Конгресу представлено результати впровадження стандартів МОЗ щодо раціонального використання антибіотиків та національної системи навчання, у межах якої понад 10 000 медичних працівників пройшли підготовку з інфекційного контролю та безпечного застосування антимікробних препаратів. Захід відбувся під час Всесвітнього тижня підвищення обізнаності про проблему стійкості до антимікробних препаратів (18–24 листопада).

“В Україні вже працює система дозорного епіднагляду за інфекціями, пов’язаними з наданням медичної допомоги. Вона вперше дає національну картину поширеності ІПНМД і споживання антимікробних препаратів. У 2025 році до системи долучилися 60 закладів, і найвищі показники ми зафіксували у відділеннях інтенсивної терапії та хірургії. Ці дані вже стають основою для рішень — як на рівні національної політики, так і для вибору оптимальної терапії для кожного пацієнта. Саме так дозорний нагляд допомагає посилювати інфекційний контроль і раціональне використання антибіотиків у лікарнях”, — зазначив генеральний директор Центру громадського здоров’я МОЗ України Володимир Курпіта.

Нагадаємо, що антимікробна резистентність (АМР) — це набута здатність бактерій не реагувати на ліки, які створені для боротьби з ними. У результаті навіть звичайні інфекції стають складними для лікування або взагалі невиліковними.

За оцінками ВООЗ, інфекції, стійкі до антибіотиків, можуть щороку забирати понад 10 мільйонів життів до 2050 року, а світові економічні збитки від антимікробної резистентності (АМР) можуть перевищити 2 трильйони доларів. Втрата ефективності антибіотиків матиме катастрофічні наслідки: навіть звичайна пневмонія чи післяопераційна інфекція можуть стати смертельними, а складні медичні втручання, як-от трансплантації, — неможливими.