Історична пам’ять України: звільнення від імперських та комуністичних маркерів

16 грудня 2025 року у прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбувся медіазахід «Історична пам’ять України: звільнення від імперських та комуністичних маркерів».

«Місія архівістів полягає в тому, щоб зберегти наше надбання таким, як воно є. Ми не змінюємо самі документи, бо вони є джерелом досліджень», – підкреслив Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов. – Архіви – це не лише збереження та використання наявних документів, а передусім комплектування новими колекціями. У контексті деколонізації та декомунізації від нуля були внесені зміни до нормативно-правових актів, які зобов’язують українських архівістів та установи, що документують події війни, дотримуватись правових рамок і під час цього процесу не допускати пропаганди комунізму, тоталітарних режимів, імперської політики або виправдання російського вторгнення».

Він говорив про те, що ухвалення пакета законів про декомунізацію стало важливим імпульсом для змін у всій архівній галузі, а реалізація Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років» підсвітила проблеми, які існували в питанні доступу до архівної інформації загалом.

Започатковано лібералізацію доступу до документів НАФ, архівну термінологію та облік, приведено у відповідність до сучасних історичних і наукових підходів, оновлені підходи до класифікації архівних фондів. Укрдержархів запровадив поділ на фонди давніх актів і нових актів. Крім того, було проведено перегляд індексації фондів нових актів, яка чітко відображає походження документів. Декомунізацію обліку архівних документів проведено в ЦДІАЛ України та в 21 обласному державному архіві (6551 фонд переіндексовано). Також передбачено окремий індекс для документації російської окупаційної адміністрації, що дозволить чітко зафіксувати походження таких документів після їх повернення до українських архівів.

Директор Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України В’ячеслав Хардіков зупинився на ролі Міністерства у реалізації державної політики декомунізації та деколонізації, діяльності постійно діючої консультативно-дорадчої Комісії з декомунізації та деімперіалізації при Міністерстві, основним завданням якої є проведення правової експертизи найменувань, символіки та діяльності юридичних осіб на предмет використання елементів пропаганди комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) та імперського режимів.

Олександр Алфьоров, Голова Українського інституту національної пам'яті, зазначив, що інститут виступає центральним органом, що забезпечує науково-методичну підтримку процесу декомунізації. Інститут готує посібники та списки осіб і топонімів, які підпадають під дію законів про декомунізацію та дерусифікацію. З 1 січня 2025 року УІНП відновив свій повноцінний статус, що дозволяє не лише надавати роз’яснення, а й формувати офіційні висновки, які мають юридичну силу. Сьогодні УІНП продовжує системну роботу з підготовки списків об’єктів декомунізації та дерусифікації. Також Олександр Алфьоров наголосив, що важливим є дотримання балансу між очищенням топонімії від радянських та імперських символів і збереженням культурної спадщини, яка не має пропагандистського змісту.

Довідково

Спікерами заходу виступили:

Анатолій Хромов, Голова Державної архівної служби України;

Олександр Алфьоров, Голова Українського інституту національної пам’яті;

В’ячеслав Хардіков, директор Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, Голова Комісії з питань дотримання Законів України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

Модерувала захід перший заступник Голови Державної архівної служби України Тетяни Шевченко.