Стан і перспективи розвитку рибного господарства та гідротехнічної меліорації земель обговорили на колегії Держрибагентства

10 лютого за участі голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександра Гайду, заступників Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького та Ірини Овчаренко, керівництва Держрибагентства, представників Мінекономіки, НАЗК, Мінцифри, управлінь водного господарства, територіальних органів рибоохорони та державних підприємств, підпорядкованих Держрибагентству, відбулося засідання колегії Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства і продовольчих програм.

Під час заходу учасники розглянули питання виконання Антикорупційної програми Держрибагентства, стан і перспективи реформи гідротехнічної меліорації, результати імпортозаміщення рибної продукції, аналіз рибоохоронної діяльності, функціонування системи еРибальство та низку інших актуальних напрямів роботи.

«Я переконаний, що такого формату засідання та конструктивні обговорення мають стати сталою й корисною практикою, адже кожен повинен чітко розуміти, над чим працює Держрибагентство, у якому напрямі змінюється регулювання та яких результатів має досягти галузь. У свою чергу, основне завдання аграрного комітету – вибудувати прозорі правила гри, щоб ринок чітко розумів, як функціонує система. Ми активно працюємо над реалізацією євроінтеграційних законопроектів, які є сигналом для європейських партнерів про готовність України до приєднання до спільної аграрної політики. Крок за кроком ми наближаємося до європейської родини, забезпечуючи галузям рибного господарства та гідротехнічної меліорації земель позитивні зміни й закладаючи надійний фундамент для стабільного розвитку вітчизняних підприємств», - зазначив голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду.

Одним із ключових результатів роботи відомства стало повноцінне запровадження електронних аукціонів на промисловий вилов риби, що забезпечило суттєве зростання бюджетних надходжень. Якщо у 2021 році від реалізації лотів держава отримала 13,4 млн грн, то у 2025 році – вже 52,3 млн грн. Із цієї суми 11,1 млн грн спрямовано до спеціально створеного фонду для фінансування заходів із зариблення водойм, що дозволяє поєднати прозорий розподіл ресурсу з його відтворенням.

«Електронні аукціони – це вже не просто інструмент прозорості, а повноцінний механізм розвитку галузі. За чотири роки ми маємо більш ніж трикратне зростання надходжень. І принципово важливо, що понад 11 млн грн спрямовано саме на зариблення та відновлення ресурсної бази. Тобто цифровізація безпосередньо конвертується у відтворення водних біоресурсів і довгострокову сталість галузі», – зазначив Тарас Висоцький.

Читайте також: Виїзне засідання Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України у місті Коростень. Обговорення ключових державних рішень - https://ruporzt.com.ua/vlada/235992-viyizne-zasdannya-timchasovoyi-specalnoyi-komsyi-verhovnoyi-radi-ukrayini-u-mst-korosten-obgovorennya-klyuchovih-derzhavnih-rshen.html

Голова Держрибагентства Ігор Клименок наголосив на важливості консолідації зусиль навколо двох ключових реформ – у сфері рибного господарства та гідротехнічної меліорації земель. За його словами, перехід до прозорих принципів управління й активна цифровізація створюють передумови для системних змін, сприяють формуванню позитивного іміджу галузі та дають змогу реалізовувати державну стратегію навіть у надскладних умовах.

«Ми об’єднуємо дві масштабні реформи та два колективи в єдиний життєздатний механізм, що дозволяє управляти галуззю на принципово нових, відкритих засадах. Співпраця з НАЗК і розроблення антикорупційної дорожньої карти є переконливим свідченням того, що ми послідовно змінюємо імідж відомства та впевнено перебуваємо в авангарді позитивних перетворень. Сьогоднішній результат – це спільний успіх великої команди, яка за підтримки Мінекономіки та законодавчої влади реалізує стратегічний вектор розвитку держави», - додав Ігор Клименок.

У рамках колегії окрему увагу приділили реалізації меліоративної реформи, спрямованої на підвищення ефективності використання водних ресурсів в аграрному секторі та відновлення зрошувальних і осушувальних систем.

«Меліоративна реформа вже дає конкретні результати. Ми системно приймаємо інфраструктурні об’єкти у сферу управління Держрибагентства, передаємо державні меліоративні системи в регіонах та формуємо ефективну модель управління через організації водокористувачів. Водночас залучаємо міжнародних партнерів для інвестицій у модернізацію й підвищення енергоефективності. Наше завдання - побудувати сучасну, стійку систему управління водними ресурсами для потреб аграрного сектору», - зазначила Ірина Овчаренко.

Перший заступник голови Держрибагентства Тарас Кот повідомив, що до сфери управління Держрибагентства прийнято майно об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем у Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Кіровоградській, Полтавській, Херсонській, частинах Київської і Миколаївської областей; підписано спільний наказ про передачу об’єктів державних меліоративних систем у Волинській, Вінницькій і Сумській областях та розпочато опрацювання проектів актів приймання-передачі; узгоджено та подано на погодження до Фонду державного майна України переліки щодо передачі державного майна з балансу організацій Держводагентства на баланс державної установи «Українські гідромеліоративні системи» щодо Київської і Черкаської областей.

Тарас Кот додав, що у рамках меліоративної реформи активними темпами триває процес створення організацій водокористувачів. Наразі зареєстровано 75 ОВК у різних регіонах України, з яких вже 8 отримали у власність об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем.

Він також поінформував про залучення інвестицій у модернізацію та відновлення державної меліоративної інфраструктури. Зокрема, у 2025 році налагоджено співпрацю зі Світовим Банком, Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA), NTC International, Програмою АГРО, Agenzia Italiana per la Cooperazione allo Sviluppo (Італія), а також недержавними компаніями Великої Британії, Франції і США. Водночас розглянуто питання підвищення енергетичної ефективності та стійкості об’єктів меліоративних систем.

У ході засідання заступник голови Держрибагентства Андрій Зінченко представив аналіз рибоохоронної діяльності територіальних органів Держрибагентства. У 2025 році рибоохоронними патрулями проведено 1 686 рейдів, за результатами яких викрито 21 085 порушень рибоохоронного законодавства, що на 3,2 % менше, ніж у 2024 році. При цьому кількість виявлених грубих порушень склала 3 566 (20 % від загальної кількості без урахування майна, власника якого не встановлено). У рамках рибоохоронних рейдів державні інспектори вилучили у порушників понад 48 тонн водних біоресурсів, 13 545 заборонених знарядь лову та затримали 427 транспортних засобів. Разом із тим завдані рибному господарству України збитки склали 160,1 млн грн.

Крім того, Андрій Зінченко зосередив увагу на результатах аукціонів із продажу права на промислове рибальство, діяльності в галузі аквакультури, штучному відтворенні водних біоресурсів, затвердженні та реалізації регіональних програм розвитку рибного господарства, а також плані здійснення євроінтеграційної діяльності.

Зі свого боку заступник голови Держрибагентства з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергій Дехтяренко поінформував учасників про імпортозаміщення рибної продукції в державних закупівлях, а також стан роботи і перспективи розвитку Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства (еРибальство). Він наголосив, що завдяки заходам технічної підтримки та своєчасному усуненню збоїв забезпечено стабільне функціонування системи. Нині триває дослідна експлуатація ключових компонентів еРибальства, а також досягнуто домовленостей із Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FAO) щодо фінансування робіт ІІІ ітерації (модернізації) та проведення технологічного аудиту системи.

Водночас колегією розглянуто питання впровадження пілотного проекту з посилення контролю за проведенням рибоохоронних рейдів шляхом запровадження інформаційно-комунікаційної системи дистанційного моніторингу на суднах і транспортних засобах, ефективність управління об’єктами державної власності, урахування пропозицій та рекомендацій за результатами перевірок НАЗК і Державної аудиторської служби, дотримання фінансової та бюджетної дисципліни тощо.

За підсумками засідання ухвалено рішення, спрямовані на поліпшення ключових показників роботи та підвищення ефективності діяльності Держрибагентства та його територіальних органів рибоохорони, управлінь водного господарства, державних підприємств, установ і організацій.