Викрито черговий факт пособництва у дезертирстві військовослужбовця з навчального центру

Полтавською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону спільно з Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Полтаві за оперативного супроводу УСР в Полтавській області повідомлено про підозру військовослужбовцю за ч. 4 ст. 408 КК України (дезертирство, вчинене в умовах воєнного стану) та цивільній особі за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 408 КК України (пособництво в дезертирстві, вчиненого в умовах воєнного стану).

За даними слідства, у квітні 2025 року військовослужбовець однієї з військових частин, призваний під час мобілізації та направлений для проходження базової загальновійськової підготовки до навчального батальйону в Житомирській області, вирішив ухилитися від проходження військової служби.

Реалізуючи свій умисел, він заздалегідь повідомив свого знайомого про намір самовільно залишити військову частину, повідомив місце дислокації та попросив допомоги у виїзді, на що останній погодився.

Читайте також: Неподалік Житомира зіткнулися Kia та Volkswagen: двох пасажирок легковиків госпіталізовано - https://ruporzt.com.ua/oblasni_novini/236889-nepodalk-zhitomira-ztknulisya-kia-ta-volkswagen-dvoh-pasazhirok-gosptalzovano.html

Надалі військовослужбовець самовільно залишив пункт дислокації навчального батальйону та припинив виконання обов’язків військової служби. Цивільна особа, знаючи про його намір ухилитися від проходження військової служби, прибула автомобілем до визначеного місця, забрала військовослужбовця та перевезла до Полтавської області, чим сприяла вчиненню дезертирства.

В подальшому військовослужбовець проводив час на власний розсуд, не пов’язуючи його з проходженням служби.

У лютому 2026 року його місцеперебування встановлено правоохоронними органами.

Двом підозрюваним обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Санкція інкримінованої статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.