Держспецзв’язку: Україна та країни Північної Європи обговорили впровадження директив CER і NIS2 та захист критичної інфраструктури

Напередодні відбувся онлайн-семінар «Implementing CER and NIS2 – Lessons learned from the Nordics and Ukraine», організований Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України спільно зі Шведським агентством цивільної оборони та стійкості. Захід об’єднав експертів з України та країн Північної Європи для обміну досвідом щодо впровадження європейських директив у сфері стійкості та кібербезпеки.

У семінарі взяли участь 30 представників профільних органів та інституцій, з яких 13 – фахівці Держспецзв’язку. До обговорення долучилися представники Швеції, Фінляндії, Данії та Норвегії, що забезпечило широкий міждержавний діалог на робочому рівні.

Програма заходу охоплювала три ключові тематичні сесії. Перша була присвячена транспозиції та імплементації директив CER і NIS2 у національне законодавство. Учасники обговорили підходи різних країн до гармонізації цих документів, виклики правового регулювання, а також роль цивільно-військової співпраці у забезпеченні стійкості. Зокрема, як зазначив фахівець Департаменту кіберзахисту Адміністрації Держспецзв’язку Дмитро Нагорний, «вимоги до кіберзахисту критичної інфраструктури мають бути системними, безперервними та такими, що охоплюють як державний, так і приватний сектор».

Він також підкреслив, що «захист критичної інфраструктури сьогодні неможливий без постійного моніторингу загроз, обміну інформацією та швидкого реагування на інциденти», акцентуючи на ключових підходах, передбачених директивою NIS2.

Друга сесія була зосереджена на захисті критичної інфраструктури в умовах війни. Українська сторона представила практичні уроки, отримані під час повномасштабної агресії, зокрема щодо забезпечення безперервності функціонування критичних об’єктів, реагування на комплексні загрози та адаптації систем захисту до нових викликів. Як наголосила представниця Департаменту захисту критичної інфраструктури Адміністрації Держспецзв’язку Катерина Воробей, «в Україні базовий стан функціонування – це не стабільність, а постійний тиск і безперервні загрози».

Вона також зазначила, що «противник цілеспрямовано впливає не лише на об’єкти інфраструктури, а й на процеси їх відновлення, що ускладнює повернення систем до повноцінної роботи», а також додала, що «сучасні атаки мають комплексний характер і одночасно впливають на кілька взаємопов’язаних секторів».

Окрему увагу було приділено питанням координації між органами влади та взаємодії з приватним сектором. У третій сесії учасники обговорили моделі національної координації у сфері реалізації директив, механізми обміну інформацією, а також особливості підтримання ефективної взаємодії в умовах кризових та надзвичайних ситуацій. У цьому контексті учасники наголосили, що ефективна стійкість критичної інфраструктури можлива лише за умови чіткої координації між усіма зацікавленими сторонами – державою, бізнесом і суспільством.

Семінар став важливою платформою для обміну досвідом між Україною та країнами Північної Європи. Український досвід, сформований в умовах війни, викликав значний інтерес та був відзначений як такий, що має практичну цінність для формування підходів до підвищення стійкості в інших країнах. Як підсумували учасники, стійкість означає не повернення до попереднього стану, а здатність системи адаптуватися, навчатися та функціонувати навіть в умовах постійних загроз.

Проведення заходу підтвердило важливість міжнародного співробітництва у сфері захисту критичної інфраструктури та імплементації сучасних підходів до безпеки, що поєднують як фізичний, так і кіберкомпоненти.