МОЗ України продовжує роботу над посиленням контролю за призначенням і відпуском антибіотиків

Під головуванням Міністра охорони здоров'я України Віктора Ляшка відбулася нарада, присвячена питанням реалізації протимікробних препаратів та їх раціонального використання в медичній практиці.

До зустрічі долучилися заступник Міністра охорони здоров’я України Євгеній Гончар, а також представники регуляторних органів та фармацевтичного ринку.

Сторони обговорили ситуацію з використанням антибіотиків в Україні, зокрема порядок їх призначення, а також важливість посилення контролю за їх раціональним застосуванням.

Це питання залишається одним із важливих для системи охорони здоров’я, адже неправильне або надмірне використання антибіотиків може сприяти розвитку антибіотикорезистентності – стійкості бактерій до лікування. Через це інфекції можуть ставати складнішими для терапії. Саме тому антибіотики мають призначатися лише за потреби, відповідно до медичних показань і затверджених стандартів лікування.

Зокрема, за даними моніторингу, у практиці застосування антибіотиків зберігаються проблемні питання, зокрема щодо співвідношення різних груп препаратів. Йдеться про антибіотики груп доступу, спостереження та резерву.

Препарати групи доступу мають бути основою лікування багатьох поширених інфекцій, однак фактично їх призначають рідше за рекомендовані показники: 65% на первинному рівні при рекомендованих 95% та 46% у стаціонарах при рекомендованому рівні понад 60%. Водночас антибіотики, які мають застосовуватися обмежено або лише у виняткових випадках, у низці випадків використовуються частіше, ніж очікується.

У цьому контексті учасники зустрічі обговорили питання забезпечення пацієнтів антибіотиками групи резерву (препаратами останньої лінії, які застосовуються для лікування інфекцій, спричинених мультирезистентними збудниками). В умовах війни поширеність таких збудників суттєво зросла, тому доступ до відповідних препаратів є критично важливим для лікування складних інфекцій.

З огляду на це, вітчизняним виробникам запропоновано розглянути можливість локалізації виробництва генеричних версій препаратів групи резерву, зокрема лінезоліду, який уже виробляється в Україні, азтреонаму, цефтароліну, ін’єкційного фосфоміцину, тигецикліну, даптоміцину, колістину та поліміксину B, а також цефтазидиму з авібактамом.

Виробникам та імпортерам також запропоновано розглянути питання реєстрації в Україні препаратів, які наразі не представлені на українському ринку. Йдеться, зокрема, про цефтолозан з тазобактамом, меропенем з ваборбактамом, цефідерокол, іміпенем з циластатином і релебактамом, азтреонам з авібактамом, далбаванцин, оритаванцин, телаванцин, тедизолід, омадациклін, еравациклін та лефамулін. Нині доступ до таких препаратів забезпечується лише через механізм ввезення незареєстрованих лікарських засобів.

Разом з цим, учасники зустрічі наголосили на необхідності посилення контролю за призначенням, відпуском та використанням протимікробних препаратів в Україні. Зокрема, було наголошено, що антибіотики мають застосовуватися відповідно до медичних показань і затверджених стандартів лікування, а рішення щодо вибору препарату повинно ухвалюватися з урахуванням стану пацієнта та конкретної клінічної ситуації.

Окремий акцент зробили на важливості функціонування електронного рецепта: у МОЗ наголосили, що е-рецепт є одним із ключових інструментів для забезпечення прозорого та контрольованого відпуску антибіотиків, а також запобігання їх безконтрольному використанню. Саме тому його подальше впровадження та масштабування потребує спільної участі держави, медичної спільноти, аптечних закладів і фармацевтичного ринку.

Додатково обговорили необхідність підвищення ефективності рецептурного відпуску антибіотиків через аптечну мережу та посилення моніторингу дотримання відповідних вимог.

За підсумками наради учасники погодили спільну позицію: електронний рецепт має стати основним інструментом рецептурного відпуску антибіотиків.

Також сторони домовилися продовжити спільну роботу над посиленням ролі електронного рецепта, удосконаленням підходів до рецептурного відпуску антибіотиків та напрацюванням рішень, які сприятимуть їх раціональному використанню.

Такий підхід є важливим для збереження ефективності протимікробних препаратів, підвищення безпеки лікування пацієнтів і зменшення ризиків поширення інфекцій, стійких до лікування.