Держави-члени ВООЗ схвалили нове рішення на підтримку системи охорони здоров’я України

20 травня 2026 року під час 79-ї сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я держави-члени ВООЗ схвалили нове рішення «Надзвичайна ситуація у сфері охорони здоров’я України та країн, які розміщують і приймають біженців, спричинена російською агресією». Документ був ініційований Україною та 45 державами-співавторами.

Рішення підтримали 62 країни, 9 виступили проти, ще 37 – утрималися. Для порівняння, минулого року українське рішення підтримали 59 держав. Серед співавторів цьогорічного документа - усі країни Європейського Союзу, Велика Британія, Канада, Японія, Австралія, Нова Зеландія, Норвегія, Республіка Корея, Республіка Молдова та інші партнери України.

Крім того, Асамблея схвалила доповідь Генерального директора ВООЗ щодо виконання резолюції WHA75.11, ухваленої у 2022 році після початку повномасштабного вторгнення росії.

Нове рішення продовжує дію резолюції WHA75.11 та водночас містить низку важливих нових положень, які відображають актуальні виклики для української системи охорони здоров’я в умовах триваючої війни.

Зокрема, у документі засуджуються цілеспрямовані та систематичні атаки росії на енергетичну інфраструктуру України - системи електро-, тепло- та водопостачання, від яких безпосередньо залежить робота лікарень і безперервне надання медичної допомоги. Окремо наголошується на тяжких і тривалих наслідках таких атак для здоров’я населення, особливо у зимовий період.

Також рішення привертає увагу до масштабів руйнувань медичної інфраструктури України - лікарень, закладів первинної медичної допомоги, лабораторій, служб крові, аптек та центрів громадського здоров’я. У документі підкреслюється, що ці руйнування призводять до перебоїв у наданні життєво важливих медичних послуг, зокрема у сфері імунізації, охорони здоров’я матері та дитини, лікування туберкульозу та ВІЛ, невідкладної допомоги, психічного здоров’я та реабілітації.

Від початку повномасштабного вторгнення росії ВООЗ підтвердила вже понад 3 000 атак на систему охорони здоров’я України. За кожною такою цифрою - пошкоджена лікарня, атакована бригада екстреної медичної допомоги, ризики для медичних працівників та пацієнтів, а також порушений доступ людей до медичної допомоги.

Окремо у рішенні висловлюється занепокоєння тим, що у 2025 році кількість атак на об’єкти системи охорони здоров’я України зросла на 20% порівняно з попереднім роком. Це ще більше ускладнило стабільне надання життєвоважливих послуг та посилило навантаження на систему охорони здоров’я.

Документ також наголошує на необхідності подальшої міжнародної підтримки для відновлення та зміцнення української медичної системи. Згідно з П’ятою швидкою оцінкою збитків та потреб (RDNA5), загальні потреби України у відновленні та реконструкції протягом наступного десятиліття оцінюються майже у 588 млрд доларів США. Сектор охорони здоров’я залишається одним із найбільш постраждалих і водночас критично важливих напрямів відновлення.

У рішенні також підкреслюється, що війна суттєво впливає на внутрішнє фінансування сфери охорони здоров’я, збільшуючи залежність від міжнародної допомоги та створюючи додаткові ризики для безперервного надання базових медичних послуг.

Попри понад чотири роки повномасштабної війни, система охорони здоров’я України продовжує функціонувати завдяки стійкості українських медичних працівників та підтримці міжнародних партнерів, насамперед Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Сьогодні Україна не лише забезпечує роботу медичної системи в умовах війни, а й продовжує її трансформацію та відновлення. Йдеться про розвиток реабілітації, психічного здоров’я, екстреної медичної допомоги, підготовку до надзвичайних ситуацій та посилення загальної стійкості системи охорони здоров’я.

Нагадаємо, у межах другого дня 79-ї Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я Україна представила міжнародним партнерам інтегровану модель медичної евакуації «від поля бою до відновлення».