Яценюк вже виклав свої цілі

Арсеній Яценюк, який впевнено входить у трійку можливих президентів країни, не рахує кількість потрібних кроків «назустріч людям» і не шукає місця для національних проривів. Як сучасна молода освічена людина, він вирішив запропонувати країні класичну схему всіх теорій успіху. Він почав із визначення ключових цілей для розвитку України. Ці чотири пункти з рекламних щитів повідомляють українцям, що країну врятує нова індустріалізація, продуктивне село, здорове й освічене населення, боєздатна армія. Цікаво з погляду світової практики проаналізувати, чому ж саме ці чотири цілі мають врятувати країну?

Ударимо індустріалізацією по розрусі!
Індустрія з сучасними технологіями й кваліфікованими кадрами здатна протистояти будь-яким кризовим явищам. Так пояснює необхідність проведення нової індустріалізації лідер «ФРОНТУ ЗМІН» Арсеній Яценюк.

Ось, наприклад, Великобританія свого часу винесла своє промислове виробництво в треті країни. В результатів 2009-го її ВВП знизився на 5,6%. Це найгірший показник у країні з 1955 року! А ось ВВП Китаю, куди й було вивезено промислове виробництво багатьох західних країн, виріс за цей період на 8%.

1945 року Японія, що програла війну, опинилася на краю прірви. А наприкінці 1960-х років запропонувала світу унікальний продукт – електроніку. Економіка Японії в той час росла на 11% на рік, і країну назвали «економічним чудом».

Ленінський план держелектифікації за 15 років перетворив зруйновану громадянською війною Країну Рад на провідну індустріальну державу. Досі підприємства, побудовані тоді в Україні – такі, як Дніпрогес, Харківський тракторний завод тощо, – є гордістю української промисловості.

Колишня слава потужних заводів-гігантів і унікального науково-технічного потенціалу і нині є предметом нашої спільної гордості.

Сільське господарство – що більше, то краще
Про створення «продуктивного села» Арсеній Яценюк говорить так: «Нам потрібно створити повний цикл виробництва – від поля до готових продуктів харчування». При цьому в низці сільгоспвиробництва вагомою залишається частка індивідуальних домогосподарств і дрібних фермерів.

У 1990-х роках щось схоже відбувалося в Східних землях Німеччини. Завдяки тому, що там вдалося зберегти сільгоспкооперативи, за десять років урожайність зернових у них зросла до 65-70 центнерів з гектара, надій на корову – до 8-10 тисяч кг. Велика кількість кооперативів за ефективністю обійшли фермерські господарства західних земель. Цю модель скопіювали багато європейських країн.

Протилежний приклад: після знищення великотоварних підприємств і переходу до дрібного фермерства у Прибалтиці аграрна сфера занепала, скоротилася кількість робочих місць у сільській місцевості.

Економічна вигода від об'єднання сільгоспвиробників у єдиний ланцюг очевидна. Уже зараз в Україні успішні тільки великі аграрні підприємства. В інших сферах – широке поле для створення виробничих ланцюгів. «Промисловий» підхід до організації сільгоспвиробництва означає нові робочі місця на селі й кошти для відродження сільської соціальної інфраструктури – АФП, клубів, шкіл.

Щоб українець був здоровим і розумним
Про повернення безкоштовної медицини й бюджетної освіти мріють всі, та в реальності це здається неможливим... Утім, якщо поставити це собі за мету (що й робить Яценюк), то можна повчитися в Канади. Там бюджет охорони здоров'я складається здебільшого з бюджету провінцій, його доповнюють федеральний бюджет, внески громад і добровільне страхування. Опікунська рада, сформована на місцевому рівні, вирішує, що насамперед потрібно клініці, де це купувати і за які кошти. Результат: канадці живуть на 15-20 років довше, ніж українці.

А те, що здатна зробити якісна система освіти, в усьому світі продемонстровано не раз. Пріоритетність освіти для впровадження технологій дала змогу «азійським тиграм» – Сінгапуру, Гонконгу, Республіці Корея й Тайваню – здійснити економічний прорив.

До речі, важливе місце в системах освіти всіх розвинених країн займає професійно-технічна освіта. Найбільше це помітно в Німеччині, де діє традиційна мережа технічних шкіл, а на базі університетів у співпраці корпораціями діють лабораторії, в яких майбутні інженери здобувають навички практичної роботи.

Армія: від кого захищатися?
У жодних військових союзах Україна не перебуває. Це означає, що Україні дійсно потрібна армія, яка зможе гарантувати безпеку народу. Але наш бойовий дух далекий від досконалості. І боєздатність – теж. Якою ж бачить армію Арсеній Яценюк?

«Захистити свою країну може лише озброєний народ. Професійна армія високооплачуваних найманців із цим завданням упоратися не здатна», – впевнений лідер «ФРОНТУ ЗМІН».

Прикладом тут може слугувати турецька армія – друга за чисельністю у світі й така ж за боєздатністю. Хоча, наприклад, найсильніша у світі американська армія діє на контрактній основі. Але в нас немає стільки коштів, як у США. До того ж, неможна забувати, що і в Америці є резервісти, готові мобілізуватись на заклик вітчизни.

Історія людства – це історія конфліктів. Причому жодні союзи, угоди чи міжнародні організації не можуть від них захистити. Приклад того – минулорічний конфлікт в Грузії. Слава Богу, поступово в Україні зникає ілюзія, що наша держава може вибрати протекторат НАТО, Євросоюзу чи Росії й цим гарантувати собі захист.

Нам потрібно будувати, навчатися, розвиватися, відстоювати свої інтереси у світі й уміти себе захищати. Цілі відомі. Тепер треба думати, як їх досягти.