Увага: фальшиві рейтинги!

Доки експерти шукають методи боротьби з фальшивими соцопитуваннями та рейтингами, виборцям краще довіряти лише власній думці

За останні п'ять років Україна не стала більш вільною і справедливою державою. Як і 2004 року, президентські вибори 2009-го, очевидно, будуть досить брудними. Першими симптомами цього стали факти побиття агітаторів і замовні білборди проти окремих кандидатів. А ось тепер зазвучали попередження про загрозу викривлення результатів виборів за допомогою неякісних соціологічних опитувань. Цю тему обговорювали експерти – соціологи й політологи – в рамках прес-конференції «Протидія маніпуляціям соціологічними даними на президентських виборах 2010 року».

Справжнє соціологічне дослідження – справа недешева, а реальних соціологічних компаній, здатних покрити мережею інтерв'юерів всю країну, лише кілька. Однак перед виборами як гриби після дощу з'являється безліч різних соціологічних фірм-одноденок. Їх мета – «малювати» неіснуючі й нічим не підкріплені рейтинги партій і політиків-замовників без проведення справжніх опитувань, занижувати популярність конкурентів і зомбувати цією інформацією населення України.

Соціологи погоджуються: коли таких фірм стає багато, а інформація про фальшиві результати опитувань наповнює всі ЗМІ, то багато виборців починають їй вірити. Таким чином, технологія штабу, який замовив ці результати, спрацьовує. Але проблема, як виявилося, навіть глибша: поставити під загрозу чесні вибори може навіть оприлюднення результатів реальних соцопитувань.

Генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто вважає, що вперше професійні соціологічні центри під тиском дали неправдиву інформацію під час екзит-полів президентських виборів 2004 року. На його думку, є кілька поширених технологій, які дають змогу викривляти результати опитувань: 
- маніпуляція списком кандидатів, коли в опитуванні замість усіх кандидатів вказують лише кількох основних (це дає змогу збільшити рейтинги лідерів кампанії);
- некоректне порівняння опитувань, що різняться за кількістю опитаних, вибіркою, часом проведення (адже порівнювати можна тільки результати, отримані в рамках одного опитування);
- публікація неправдивих даних, без проведення соціологічних досліджень.

Володимир Паніотто вважає, що ситуація вимагає зміни правил гри, коли нові умови на ринку не дозволять маніпулювати за допомогою соціологічних опитувань:
- Питання про боротьбу з непрофесійністю та фальсифікаціями обговорювалися неодноразово. Соціологічна асоціація України бачить такий підхід: це акредитація соціологічних компаній при Соціологічній асоціації. Були й інші ідеї, зокрема – ліцензування соціологічної діяльності. Єдиний вихід – це її оцінка вузьким колом професорів, професіоналів. Та професори теж дуже різні, деякі з них набагато гірші, ніж люди без наукового ступеня.
Експерт Фонду суспільної безпеки Юрій Гаврилечко вважає, що потрібні більш жорсткі правила, зокрема – спеціальне законодавство.

– Хтось друкує тільки рейтинги, хтось забуває вказати похибку вибірки, хтось не завжди звертає увагу на час. Тому, можливо, має сенс розробити державну програму оцінки електоральних переваг і на час виборів, безпосередньо в період кампанії, заборонити публікацію інших соціологічних даних, окрім як за такою програмою. Також можна розробити анкету, досить жорстку, вимоги до методології проведення дослідження, до кількості опитуваних, до методів, які могли б використовуватися, – каже політолог.

Водночас директор Research & Branding Group Євген Копатько зазначає, що багато чого залежить від інтерпретації результатів:
– Пам'ятаєте слова Олександра Зінченка, який на Майдані 2004 року сказав, що, за результатами одного з екзит-полів, Віктор Андрійович Ющенко перемагає на 7-9%, тому ми з Майдану не підемо. Ця фраза була ключовою, стала певним приводом. Є також безліч інших нюансів у оприлюдненні результатів, наприклад: «ще 7%», «вже 7%», «швидше, 9%» чи «можливо, 8%».

Про загрози використання опитувань як маніпулятивних технологій також говорить і голова правління Комітету виборців України Олександр Черненко:
– Соціологія – це наука, технологія чи інструмент? Якщо соціологія вивчає громадську думку, то соціологія – це наука. Якщо вона починає впливати на громадську думку, то вона вже стає технологією. Соціологія – як хірургічний ніж: з одного боку, він лікує, а з іншого – є дуже небезпечним. Кілька місяців тому до нас доходили сигнали з багатьох областей, коли людей питали: «За яку суму ви готові проголосувати за того чи іншого кандидата?» Я вважаю, що це на межі злочину.

ПОРАДА ВИБОРЦЯМ: Експерти порадили обов'язково голосувати за кандидата, який подобається, і не зважати на опитування і рейтинги. Кінцевий результат виборів в будь-якому разі з`ясується у виборчих кабинках.