Губернатор Житомирщини звернувся до народних депутатів України

Сергій Рижук виступив у сесійній залі Верховної Ради України під час парламентських слухань «Сучасний стан та актуальні завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи»

Як повідомили Інтернет-виданню Рупор Житомира в Прес-службі ОДА, 16 березня 2011 року у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання «Сучасний стан та актуальні завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи», у яких взяли участь голова Житомирської обласної державної адміністрації С.М. Рижук, перший заступник голови облдержадміністрації М.М. Олещенко, начальник Головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації Г.В. Корінна, голова Житомирської обласної ради Й.А. Запаловський, міський голова м. Коростеня В.В. Москаленко, голова Малинської районної ради М.І. Савченко, голова Федерації профспілок області Н.А. Паламарчук.

Виступаючи у сесійній залі Верховної Ради України, Сергій Рижук, звертаючись до народних депутатів України та учасників парламентських слухань, зокрема, сказав, що «за 25 років наша держава і всі ми набули значного досвіду боротьби із чорнобильською бідою. Але поруч з цим досвідом, як на мене, ми маємо одну небезпеку. За ці роки усі інститути влади й інституції, громадські організації, ми з вами, давайте скажемо самокритично, значною мірою змирилися, призвичаїлися, тож наше відчуття цієї небезпеки притупилося. І я думаю, що наше парламентське зібрання виконає сьогодні своє завдання, коли ми собі й усьому суспільству скажемо: настав новий етап боротьби, активної і наступальної боротьби із Чорнобильською катастрофою».

Як зазначив Сергій Миколайович, випробування, які пройшли усі ми, додали нам життєвого досвіду і збагатили тим самим наш розум і душу.

І саме із урахуванням набутого досвіду ми повинні підходити до розв’язання комплексу проблем та невирішених питань, пов'язаних із ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Скажімо, пропозиції щодо поліпшення ситуації на забруднених територіях Житомирщини обговорено на розширеній нараді з питань сучасного стану соціального, медичного та протирадіаційного захисту населення у зв’язку з Чорнобильською катастрофою, яка відбулася два тижні тому у враженому радіацією місті Коростені. «Ми розглянули масу чорнобильських проблем, виписали 10 блоків питань і направили у Кабінет Міністрів, в Адміністрацію Президента, у Верховну Раду з тим, щоби вони були враховані, - сказав Сергій Миколайович. - Тож увага до них напередодні 25-х роковин Чорнобильської трагедії, сам факт нинішніх парламентських слухань свідчить про одне: влада, Президент України Віктор Федорович Янукович мають серйозні наміри стосовно їх розв’язання». Я вірю, зазначив Сергій Рижук, що усі ми, незалежно від партійної приналежності, цього хочемо, й будемо одностайні у прийнятті відповідних ефективних рішень.

Житомирщина, територія якої є однією із найбільш уражених чорнобильським стронцієм, як ніколи потребує державної підтримки.

На державному та регіональному рівнях мають бути створені сприятливі умови для залучення вітчизняних та зарубіжних інвестицій шляхом відновлення дії Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку Житомирської області». А почати відповідну роботу необхідно з Народицького району, який доцільно визначити «пілотним».

Для місцевих органів влади особливу тривогу викликає екологічний стан повністю відселених населених пунктів та 5 окремих сіл, де зруйнована інфраструктура.

Надзвичайно важливе питання відродження забруднених територій. За 25 років, які минули після аварії, держава так і не спромоглася забезпечити постраждалих людей житлом у чистій місцевості. Сьогодні значна частина нашої Житомирської області, на якій проживає 308 тисяч постраждалого населення, має статус депресивної – і це дуже небезпечно.

З нашого погляду, зауважив очільник області, особливу увагу варто звернути на відродження традиційних для північних районів галузей сільського господарства і тваринництва. «Ми повинні відновити рівень гостроти проблеми і відповідальності та перейти до відновлення продуктивних сил і виробничих відносин на чорнобильських територіях, хіба що окрім 30-кілометрової зони…», - сказав Сергій Рижук з трибуни Верховної Ради України.

З метою відродження галузі картоплярства і поліпшення насінництва багаторічних трав слід відновити дію державної Програми «Селекція у рослинництві», якою передбачити відшкодування коштів за придбане високорепродукційне насіння картоплі та багаторічних трав.

Не зайве було б прийняти спеціальну державну Програму щодо виділення господарствам, що знаходяться у зоні радіоактивного забруднення, коштів на повернення затрат, або ж на особливих пільгових умовах придбання техніки з герметичними кабінами та набору для неї сільськогосподарського інвентаря для мінімального та нульового обробітку ґрунту, а також для проведення збиральних робіт.

Сприяти впровадженню від наукового експерименту, проведеного міжнародною благодійною організацією «Чорнобиль-Тюбу» (Японія), до практичного застосування вирощування ріпаку з подальшою переробкою його на біодизель у даних районах, палети та виробництво біогазу.

З метою виробництва продукції тваринного походження з допустимим рівнем радіонуклідів в радіоактивно забруднених районах просимо відновити дію і фінансування державної Програми «Мінімізації наслідків аварії на ЧАЕС», якою передбачити кошти державного бюджету на розвиток м’ясного скотарства та репродуктивного свинарства шляхом забезпечення особистих селянських господарств, які утримують тварин, комбікормами із радіопротекторами, проведення докорінного поліпшення лук і пасовищ, забезпечення мінеральними добривами, які сприяють зменшенню накопичення радіоактивних цезію і стронцію.

Програмою розвитку агропромислового комплексу області на 2011-2015 роки, яка винесена на розгляд позачергової сесії обласної ради 17 березня, передбачено освоєння десяти пілотних проектів зі створення фермерських господарств з розвитку м’ясного скотарства за рахунок коштів обласного бюджету в сумі 2,9 млн. грн. На жаль, десять фермерських господарств для всієї області, а не для забруднених районів, – це недостатньо.

Необхідне сприяння у виділенні коштів державного бюджету за цією Програмою на створення фермерських господарств з розвитку м’ясного скотарства та репродуктивного свинарства у сумі на порядок вищій, ніж виділяє обласний бюджет.

Для докорінного поліпшення рівня селекційно-племінної роботи і відтворення поголів’я великої рогатої худоби на даних територіях очільник області наполягає у проекті Загальнодержавної Програми «Селекція в тваринництві і птахівництві» у поточному році передбачити кошти державного бюджету на придбання 100 посудин Д’юара для відкриття додаткових пунктів із забезпечення стовідсоткової мережі штучного осіменіння тварин.

Слід відновити державне фінансування та повноцінну роботу служби радіологічного контролю АПК, збільшивши чисельність спеціалістів радіоекологів при сільських радах зони гарантованого добровільного відселення із 9 до 20 осіб, на що необхідно майже 850 тисяч гривень.

З метою забезпечення природоохоронного режиму, екологічної, протипожежної безпеки варто провести роботи з рекультивації (захоронення) населених пунктів, з яких повністю відселені жителі, та використовуючи позитивний досвід наших сусідів, активізувати роботу щодо заліснення радіаційно-забруднених земель швидкоростучими породами дерев.

З даного питання у Народичах проводилася нарада за участю зацікавлених міністерств і відомств. Проект рішення за її наслідками було направлено до Кабінету Міністрів України, але питання залишається без розгляду.

Облдержадміністрація свої пропозиції щодо фінансування заходів з рекультивації відселених населених пунктів внесла до «Проекту Загальнодержавної цільової програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2012-2016 роки». Пропозиції погоджені в МНС України.

Сергій Рижук висловив сподівання, що кошти урядом будуть виділені, і це дасть можливість привести у належний екологічний стан відселені села, оскільки лише за наявності відповідного фінансування заходів з екологічного оздоровлення територій та радіаційного захисту населення ми можемо сподіватися, що ситуація зміниться на краще.

Разом з тим, потребує перегляду стратегія відновлення забруднених територій, розвитку на них економіки та соціальної інфраструктури відповідно до ринкових умов господарювання.

«Ми маємо досвід, коли сьогодні на Житомирщині за 3-5 років можемо 90 відсотків ріллі (а у нас є 300 тисяч гектарів) зробити вільними від радіонуклідів. Це і японський досвід, це і наші спеціалізовані сівозміни, коли за 3-4 роки посіву короткорадіаційної сівозміни рілля і біля городу, і на полі стає практичною вільною. Ми повинні не забути, що рівень вертикальної міграції радіонуклідів вже сягнув 90 сантиметрів і більше. Ми повинні по-новому обстежити всі ці території і приступити до відновлювальних робіт і до того, щоби ми сьогодні почали будувати по-новому і школи, і дитсадки і ті, які стоять занедбані і на них уже поросли берези – відновити все, тому, що це нескладно зробити».

Сергій Миколайович не залишив поза увагою ще один аспект чорнобильських питань, - це зміна меж зон радіоактивного забруднення як один із шляхів відродження територій.

«Давайте скажемо людям: ви будете отримувати ті самі пільги, що і в другій зоні. Але давайте ми переведемо в іншу зону з тим, щоб нам дозволили що? Будувати, відновлювати, ремонтувати і запускати туди тваринництво, рослинництво і давати людям роботу. Всеодно вони там живуть і жити будуть, і нам потрібно дати їм умови для життя. Це абсолютно все реально. Тому що ми маємо не лише теоретичні розробки, а й життєвий досвід. Питання відродження забруднених територій - це основне, стовбове питання, яке сьогодні має зрозуміти усе суспільство, уряд і всі ми, хто бореться з тією бідою».

За статистичними даними, кожний четвертий мешканець нашої області має статус постраждалої особи і відповідно до Закону держава гарантує кожному постраждалому громадянину відповідний рівень соціального захисту, в тому числі й у вигляді компенсацій. Однак фактичні їх розміри розраховано у 90-х роках минулого століття, виходячи із 17 грн. мінімальної зарплати, яка існувала на той час. Оскільки рік у рік в державному бюджеті не передбачаються кошти для наближення фактичних розмірів виплат до рівня, затвердженого Законом України «Про статус…», в області утворилася ситуація, коли через арешти рахунків практично паралізована робота органів соціального захисту населення.

Наразі ми маємо на розгляді в судах справ на суму 1 млрд. 115 млн. грн., при тому, що судами прийнято рішень на користь позивачів на суму 833,9 млн. грн., з яких 526,6 млн. грн. становить сума арештів рахунків розпорядників коштів.

Таким чином, орієнтовна сума державного боргу на сьогоднішній день становить вже 1 млрд. 948 млн. грн.

«Ми, чорнобильські поліщуки, кажемо всьому українському народові, Уряду, Президенту я доповідав, Віктор Федорович цілком і повністю згоден: ми не хочемо бути на утриманні в держави і отримувати ці злиденні копійки на похорони, на ліки і бути постійно хворими людьми. Ми маємо виписати таку нову стратегію і тактику в наступальній боротьбі з Чорнобилем, щоб люди більше не хворіли, щоб не було потреби лікувати і працювати на ліки і відволікати мільярди грошей на лікування уже хворих і навіть безнадійно хворих людей, - сказав Сергій Рижук, звертаючись до учасників парламентських слухань. - Тому не можна залишати і надалі невирішеним питання приведення розмірів компенсаційних виплат у відповідність до Закону».

Поряд з проблемами соціального захисту існують проблеми у медичній галузі.

У зв’язку із аварією на ЧАЕС в області відбувся значний ріст захворюваності населення на злоякісні новоутворення - в 6-8 разів у порівнянні з доаварійним періодом. Це призвело до різкого росту інвалідності та смертності від онкозахворювань.

Тому просто вражаючим є показник щодо первинного виходу на інвалідність, який серед дорослих становить 29,5 на 10 тис. населення та 8,26 на 10 тис. дітей до 17 років.

Сергій Рижук привернув увагу присутніх до проблеми області, яка набрала надзвичайної гостроти і стосується обласного онкологічного диспансеру, який є єдиним спеціалізованим закладом в області, де проводиться обстеження та лікування хворих на злоякісні новоутворення.

Цей заклад має сучасне обладнання для обстеження та лікування хворих, однак приміщення обласного онкодиспансеру перебуває в аварійному стані

На теперішній час він має найгірше приміщення серед облонкодиспансерів України, що не відповідає державно-будівельним та санітарним нормам, його будівлі введені в дію у 1964 році!

До того ж, забезпеченість онкологічними ліжками одне із найнижчих в Україні. Дефіцит ліжкового фонду складає 60 відсотків.

Питання щодо будівництва хірургічного корпусу онкологічного диспансеру потребує негайного вирішення, тому необхідно включити будівництво хірургічного корпусу для диспансеру до переліку об’єктів, які фінансуються за рахунок коштів державного бюджету на поточний рік. Згідно проектно-кошторисної документації, яка виготовлена у цінах 2008 року, необхідно 100 млн. евро.

На жаль, щорічне недофінансування області не дозволяє поліпшити матеріально-технічну базу для проведення щорічного медичного обстеження (диспансеризації) постраждалих та забезпечити повноцінне лікування в спеціалізованих стаціонарах.

Облдержадміністрацією надані розрахунки до МНС України щодо мінімальної потреби області в медикаментах та медичному обладнанні, які необхідно врахувати при формуванні «Загальнодержавної програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2012-2016 роки».

Через обмежене фінансування не сповна використовується право чорнобильців на безкоштовне та пільгове оздоровлення.

У даний час на диспансерному обліку з хронічними захворюваннями знаходиться 219,0 тис. постраждалих, з яких 56,0 тис. дітей. Для порівняння: за рахунок виділених з державного бюджету коштів упродовж минулого року оздоровлено лише 15 297 осіб.

Проте у поточному році на санаторно-курортне лікування передбачено лише 42,0 млн. грн. І це за умови, що з кожним роком вартість путівки зростає, а відтак – і потреба в коштах.

Обласна державна адміністрація внесла пропозицію до Мінсоцполітики України щодо збільшення бюджетних асигнувань за цим напрямком фінансування.

Тож Сергій Рижук запропонував включити будівництво хірургічного корпусу обласного онкологічного диспансеру Житомирської обласної ради до переліку об’єктів, які фінансуються за рахунок коштів державного бюджету. Разом з тим, варто передбачити закупівлю високовартісного медичного обладнання для лікувально-профілактичних закладів районів, потерпілих від аварії на ЧАЕС, за рахунок централізованих коштів МОЗ України.

Не менш актуальним залишається питання забезпечення житлом постраждалих громадян, оскільки упродовж останніх 5 років в область взагалі не спрямовувалися кошти на будівництво або купівлю житла.

Тому дотепер у населеній зоні безумовного (обов'язкового) відселення продовжує проживати 532 сім'ї, з яких 113 мають у своєму складі 205 неповнолітніх дітей.

Особливу стурбованість очільника області викликав факт проживання в цій зоні 147 сімей, з яких 82 складаються з однієї особи, а це 24 села, де практично відсутня інфраструктура, транспортний та телефонний зв'язок, медична допомога, а більшість жителів – це люди похилого віку, які потребують допомоги і стороннього догляду.

Надто боляче говорити мені, зауважив Сергій Рижук, що дотепер на забруднених територіях області продовжують проживати люди. Саме вони відчувають на собі надмірний тягар, зумовлений поганим станом здоров'я, незадовільними соціальними умовами та недостатніми економічними можливостями.

Житомирська обласна державна адміністрація та обласна рада докладають значних зусиль, аби усі постраждалі мешканці області відчували турботу з боку держави, оскільки Чорнобиль – наш спільний біль, наслідків цієї біди вистачить іще не на одне покоління. Тому ми всі, дбаючи про знедолених людей, повинні забезпечити їх соціальний захист.

Хочеться також сподіватися: усі проблеми чорнобильців, про які сьогодні йтиметься у цій парламентській залі, будуть з розумінням сприйняті урядом, очільниками міністерств і відомств, причетних до їх вирішення, а головне – все це позитивно позначиться на соціально-економічній ситуації Поліського краю, наголосив Сергій Рижук.