DataLife Engine > Влада > Житомирські правоохоронці піклуються про родини тих, хто несе службу на сході України
Житомирські правоохоронці піклуються про родини тих, хто несе службу на сході України03.01. Разместил: yuriy |
|
Із перших днів проведення антитерористичної операції житомирські правоохоронці працюють на сході держави, забезпечуючи правопорядок та безпеку мирних жителів. Залишивши власні родини й службові клопоти, міліціонери взяли до рук зброю, одягнули бронежилети і вступили у двобій із тими, хто посягає на територіальну цілісність Батьківщини.
Більшість працівників Житомирського РВ УМВС уже побували у зоні проведення антитерористичної операції, тому добре розуміють і неспокійні відчуття, і щоденні турботи родин, чиї рідні нині відряджені на схід. Тож за можливості правоохоронці відвідують сім’ї своїх колег, аби підтримати та допомогти. ![]() – Акція «Від щирого серця», ініційована Міністерством внутрішніх справ України, всіляко підтримується нашими працівниками, – розповідає начальник Житомирського районного відділу міліції Олександр Мельник – Мотивом цих заходів є чуйність і людяність, небайдужість до проблем тих, чиї рідні сьогодні охороняють наш спокій на лінії вогню. А у новорічні та різдвяні свята щирі вітання кожній родині, кожній дитині – просто наш обов’язок. Тож цього разу колеги завітали до родини дільничного інспектора міліції Олександра Розмаїтого, який уже вдруге у складі зведеного загону правоохоронців Житомирщини відбув на схід. Олександр відряджений в зону проведення антитерористичної операції з листопада, а вдома на нього чекають дружина та двоє маленьких синів. Допоки батько захищає країну, сім’я потребує підтримки. Відтак дільничні привітали 1,5-річного Дениса та 3-х місячного Богданчика солодкими подарунками та іграшками. Крім цього, колеги Олександра допомогли господині впоратись з домашніми клопотами, адже з двома дітками це зовсім нелегко. – Я дуже вдячна колегам чоловіка, які нас не забувають, – говорить дружина правоохоронця Алла. – Вони часто навідуються, цікавляться, чи не потрібна якась допомога. Також жінка зізналася, що дуже хвилюється за чоловіка: «Засинаю і прокидаюся із тривогою за нього. Головне - почути голос, хоч по телефону, і стає легше. Ми пишаємось ним та з нетерпінням чекаємо повернення додому». Вернуться назад |