Анжеліка Лабунська: Поки я голова обласної ради, ганебних переслідувань людей похилого віку більше не буде

Під час підсумкової прес-конференції Голова обласної ради Анжеліка Лабунська заявила про свою власну позицію, щодо агресивних дій по відношенню до людей похилого віку, коли молоді люди спричиняють насилля по відношенню до стареньких, тому що в них десь «прихований портрет Сталіна». На її думку, вона особисто має вагомі причини засуджувати той рижим і владу, проте радикальні методи не допустимі.

«Я заявляю свою позицію, хоча я маю на це багато прав, більше ніж будь-хто. Тому що мої батьки ніколи не були членами комуністичної партії, тому що мої діди були в Гулазі, вони переслідувалися тією владою. І моя мама була кращою студенткою юридичного факультету, який пам’ятають і сьогодні, але вона не вступила в партію, тому що пам’ятала, що було тоді. А 70-х роках все було по іншому, і вона студентка краща отримала вільний диплом і довго не могла влаштуватися на роботу», - наголосила Анжеліка Лабунська.

«Поки я голова обласної ради, ганебних переслідувань людей похилого віку більше не буде. І я перша стану на їх захист. Тому що вони прожили життя, народили наших батьків, якщо в них 9 травня це свято, то для мене це теж свято. Тому що в мене діди воювали, мене на парад возили. Вони мають право на свою думку. Скажіть мені будь-ласка, чому ми повинні прилаштовуватися» - заявила голова обласної ради.

На її думку всі винні в ситуації, що склалася, тому що зайняли сторонню позицію і дозволяємо цих людей бити, знущатися. За переконанням Анжеліки Лабунської кожна людина має право на власну думку, позицію, але якщо вона не переходить межу поля особистості іншої людини, і це все в межах закону. Голова обласної ради наголосила, що особисто буде писати заяви про порушення кримінальних справ до правоохоронних органів, якщо буде бачити, що молоді люди знущаються з людей похилого віку.

Пригадала Анжеліка Вікторівна і скандальний інцидент влаштований помічниками народного депутата відносно ветеранів: «Мені за вас соромно, і мені соромно за того народного депутата, не буду казати прізвище, офіційні представники якого вони є. А тоді іде до тих бабушек і розповідає, як він їх любить.»