DataLife Engine > Життя > Перші результати замісної підтримувальної терапії
Перші результати замісної підтримувальної терапії20.05. Разместил: yuriy |
|
Про перші результати замісної підтримувальної терапії (ЗПТ), яка протягом двох років втілюється на Житомирщині обласною громадською організацією «Перспектива», мова йшла в кінці квітня в Житомирському прес-клубі реформ на прес-конференції для представників ЗМІ.
Програма замісної підтримувальної терапії є загальнодержавною і впроваджується в Україні з 2004 року, в Житомирі – з 2008. На сьогодні замісна підтримувальна терапія застосовується в 4 містах області: Житомирі, Бердичеві, Новограді-Волинському, Коростені. Нею охоплено майже 200 наркозалежних. Фінансування програми здійснюється міжнародними донорськими організаціями, зокрема, Міжнародним Альянсом ВІЛ/СНІД в Україні. На прес-конференції говорили про те, наскільки ефективним стало впровадження програми ЗПТ в області в цілому, про медико-статистичні показники та вплив впровадження ЗПТ на стан наркозалежних. Чи дієвим є втілення замісної підтримувальної терапії як методу профілактики поширення ВІЛ-СНІДу розповіли Олексій Котвицький - керівник ГО «Перспектива», координатор програми ЗПТ у Житомирській області,Олександр Ларченко – заступник головного лікаря обласного наркологічного диспансеру, Вікторія Сенкевич – старший фахівець ЖОЦ профілактики та боротьби зі СНІДом. Також до розмови зі ЗМІ долучилися ті, хто бере безпосередню участь у програмі ЗПТ в Житомирі - Юрій Боровий та Андрій Петренко. Вони підтвердили її ефективність та зачитали кілька листів вдячності, написаних на адресу ГО «Перспектива» клієнтами програми та їх близькими. -Програма буде розширюватися, адже наркозалежним необхідна ця допомога й існує навіть спеціальна черга вступу. Замісна терапія — це шлях звільнення від хвороби та повернення до суспільства. Єдина наша мета – реально допомогти людям, які цього потребують, - наголосив Олексій Котвицький. -Щоб досягти бажаного ефекту, потрібно охопити принаймні 20% наркозалежних, які перебувають на обліку чи самостійно звернулися за допомогою,- підкреслив заступник головного лікаря обласного наркологічного диспансеру Олександр Ларченко. Зараз задіяні у програмі близько 12%. Фахівець загострив увагу присутніх на тому, що неправдива інформація серед споживачів наркотиків про дію медичних препаратів бупренорфін та метадон , нібито як аналогів саморобних опіатів, призводить до небажання стати учасником програми. Насправді ж, ті наркозалежні, які вже тривалий час приймали ці препарати під наглядом лікаря, шляхом зменшення дози препарату з часом повністю перестали бути залежними від нього. Замісна підтримувальна терапія допомогла багатьом клієнтам програми не лише позбавити себе ризику таких хвороб як СНІД чи гепатит С, але й знайти роботу, створити сім’ї. Програма фінансуватиметься до 2012 року, вона діятиме і на території Баранівського, Брусилівського та Коростишівського районів. Для інформапції Замісна терапія розглядається як варіант для наркозалежних, які фактично не можуть припинити вживання ін'єкційного наркотику, навіть якщо прагнуть це зробити. Людині, яка стає залежною від опіатів, важко контролювати свою поведінку внаслідок нав'язливого прагнення до певної хімічної речовини. Замісна терапія є найбільш успішною формою медичної допомоги, яка базується на застосуванні подібної чи ідентичної речовини при лікуванні опіоїдної залежності. Ця речовина має властивості, подібні до наркотиків, котрі регулярно вживаються. Таким чином,постійно вживаний ін'єкційний наркотик можна замінити спеціальним лікарським засобом із метою переведення наркотичної залежності в контрольовану форму. Використання такого засобу полегшує більшість симптомів відміни («ломки»), а також зменшує медичний і соціальний ризик.. Одним з вагомих аргументів на користь замісної терапії є її позитивний вплив на зниження кримінальної активності споживачів наркотиків, що констатується у більшості країн, де застосовується цей метод. Замісна терапія широко використовується у світі вже майже 40 років. Сьогодні вона впроваджується у всіх 25 державах Європейського Союзу та у більшості країн пострадянського простору (в Литві, Латвії, Естонії, Молдові, Киргизстані, Азербайджані, Грузії). Вернуться назад |