У Попільнянському районі вшанували пам’ять загиблих прикордонників

Радянські прикордонники прийняли на себе перший жахливий удар фашистської навали. На Житомирщині, 14 липня 1941року, на висоті Кругляк під Попільнею, також відбувся запеклий бій між 94-м прикордонним загоном першого батальйону 6-го мотострілецького полку НКВС та танковим угрупуванням німецького генерала фон Клейста. Бій тривав недовго та все ж не дав здійснити плани гітлерівців, а це дало змогу народному ополченню киян підготуватись до зустрічі з ворогом.

Пам’ять загиблих щоліта вшановується на місці трагедії, де й поховані у братських могилах герої.

Фашисти вирішили обійти радянську оборону з тилу, це загрожувало не тільки втратою Києва, але й крахом всього Південно-Західного фронту. Реальною силою, що знаходилась на їх шляху, були лише наші герої-прикордонники. Ось що розповів своєму синові один з не багатьох, який вижив.

Володимир Никитюк: «Люди були зморені, стояла спека…закінчились боєприпаси».

Склали голову радянські бійці недарма. І хоча смерть їх була жахливою, та все ж їх героїзм врятував тисячі життів.

Петро Коваль голова ради ветеранів Північного регіонального угрупування державної прикордонної служби: «Завдання виконали…зупинили на шляху до Києва».

Коли бій вщух та фашисти забрались звідти, місцеві мешканці захоронили останки солдат. Німецькі танки розмололи трупи майже вщент, тому ідентифікувати загиблих не змогли одразу. Досі вдалось з’ясувати прізвища лише 42-х із 152-х загиблих. Для рідних вони залишились без вісти зниклими на довгий час. Лише у 75-му році, коли влада визнала їх подвиг офіційно, встановили обеліски на місцях братських поховань та почались пошуки рідних.

Роман Чабанюк заступник начальника Житомирського прикордонного загону: “На даний час проводиться робота з юними друзями прикордонників...Попільнянській землі”.

В’ячеслав Пузовіков голова ради ветеранів Житомирського прикордонного загону: “Ученики лицея №3 нашли внука сержанта Быстрякова, тот хочет приехать на могилу.”

Місцеві мешканці і самі встановлювали зв’язки з родичами загиблих прикордонників. Так, зокрема, завжди на щорічне вшанування їх пам’яті запрошували родину героя радянського Союзу Івана Середи.

Марія Шафір голова селищної ради с. Голуб’ятин: “Завжди чекали перепитували чи буде хтось із Середи”.

Вшанування пам’яті радянських воїнів, це крім всього ще й справа патріотичного виховання нашої молоді. Для того, щоб вони виростали такими, якими ми хочемо їх бачити, необхідно долучати їх до справи увічнення пам’яті загиблих у часи великої вітчизняної війни, вважають сучасні прикордонники.