В Житомирі згадували Євгена Концевича

В Житомирі згадували Євгена Концевича, дисидента, письменника, символа і легенду покоління шістдесятників

У неділю, 10 жовтня 2010 року, в садибі Євгена Концевича у Житомирі було дуже людно. Всі, хто зібрався цієї днини на подвірї, часто бували тут за життя господаря. А ось після його смерті (письменник пішов з життя в липні цього року) цілим товариством зібралися вперше.

«Мені здається, що це більше, ніж однодумці, більше, ніж товариші, тому що нас сюди щось таке велике притягувало. Сьогодні так сумно, щось важливе ми втратили. Якась ячейка випала з життя. Мені здається, що це покоління вже ніколи не буде так збиратися, як ми збиралися у Концевича», – зауважила голова літературного товариства імені Юрка Гудзя Марія Рудак.

«Це подвіря для кожного з нас, можна сказати, святе і таким залишиться, - каже письменник Василь Яр. - Ми багато разів тут зустрічалися і воно залишається в серці, в памяті. І приємно сюди навідуватися, не цуратися».
Рада гостям була і господиня, дружина Євгена Концевича, Людмила. Для неї ця зустріч стала і згадкою про минуле, і місточком у майбутнє: «Я рада, що ті ж самі люди приходять, як колись, і це гріє серце. Це дає надію, що люди, спілкуючись між собою, можливо, знайдуть те, чого не вистачає в житті і нашої країни, і нашого міста».

Пані Людмила розповіла, що не поділяє думки про створення в садибі музею Євгена Концевича. Нехай сюди просто йдуть люди, каже вона. Підтримує господиню і перший демократично обраний міський голова Житомира Віталій Мельничук. Він теж добре знав Євгена Васильовича і після його смерті вніс пропозиції про увічнення памяті «символа і легенди покоління шістдесятників»:

«Це була приватна садиба Концевича, він тут жив, і все має так і залишитися. Для нас це вже музей, от ми сьогодні прийшли сюди, а тут все дихає. Все нагадує про Євгена Васильовича. Я написав до міської ради листа про вшанування пам’яті Концевича. Йдеться по перейменування однієї з вулиць Житомира на його честь, про встановлення пам’ятника».