“Лікарняна каса Житомирської області” – найпотужніша серед інших подібних організацій

[/center]

Відома істина: здоров’я не купиш за гроші. Але нині і лікарі, і пацієнти визнають той факт, що лікування в нашій державі недешеве. Адже коли хворієш, для одужання необхідно чимало коштів. Держава забезпечує медикаментами лише деякі категорії пацієнтів. Інші мусять рятуватися, хто як може. Однак вихід є. Скажімо, мешканці нашого краю, в яких зарплати, пенсії такі ж, як і в інших регіонах, заздалегідь подбали про найцінніше – своє здоров’я, створивши у 2000 році благодійну організацію “Лікарняна каса Житомирської області”. Вони вже дев’ятий рік не переймаються проблемою, де взяти гроші на лікування: всі медикаменти, потрібні для якнайшвидшого одужання, їм забезпечує лікарняна каса. На початку 2009 року в ній уже було близько 200 тисяч осіб.

Наразі БО “Лікарняна каса Житомирської області” – найпотужніша серед інших подібних організацій. Але цьому передує щоденна кропітка праця всіх, хто стояв у витоків створення організації: управління охорони здоров’я Житомирської ОДА, провідних фахівців галузі, правління, виконавчої дирекції ЛК, лікарів-експертів, медичної громади. Методи поліпшення якості обслуговування тих, хто перебуває в Лікарняній касі, обговорювалися членами правління на черговому засіданні під головуванням д. мед. н., професора, заслуженого лікаря України В. Д. Парія. В зібранні також взяв участь начальник управління охорони здоров’я
О. К. Толстанов, заступник головного лікаря обласної клінічної лікарні
ім. О. Ф. Гербачевського С. І. Шевченко, головний лікар Попільнянської ЦРЛ В. А. Станіславчук, головний лікар Житомирської ЦРЛ О. К. Литвинець, лікар-експерт Житомирської ЦРЛ К. О. Громушко, заступник головного лікаря Олевської ЦРЛ Т.П.Шавула. Обговорювалися такі питання: аналіз стану надання медичної допомоги членам ЛК у Житомирському районі (доповідач - виконавчий директор благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» В. С. Мишківський); результати аналізу відповідності рекомендацій спеціалістів обласної клінічної лікарні ім. О. Ф. Гербачевського локальним клінічним протоколам (доповідач - завідуюча відділу експертизи та контролю якості Р. В. Артюх); результати анкетування серед пацієнтів – членів ЛК, які перебували на лікуванні в стаціонарних умовах (доповідач - заступник виконавчого директора ЛК С. М. Грищук); внесення змін до „Положення про почесну грамоту благодійної організації “Лікарняна каса Житомирської області”, преміювання до дня медичного працівника (доповідач - В. С. Мишківський); прийняття та виключення громадян із БО «Лікарняна каса Житомирської області» (доповідач – С. М.Грищук).

Охорона здоров’я має прямий зв’язок із економікою держави. Галузь ОЗ фінансується недостатньо. Лише 6 % бюджетних коштів у медичних закладах витрачається на медикаменти, діагностичні засоби та інші матеріали, необхідні для надання медичної допомоги. Завдяки діяльності Лікарняної каси залучаються додаткові джерела фінансування медичної галузі, що сприяє покращенню здоров’я населення громади.

Про внесок Лікарняної каси в збереження здоров’я мешканців Житомирського району повідомив В. С. Мишківський:
- На 01.01.09р. у районі нараховувалося 10 212 членів ЛК (15,1% від загальної кількості населення, обласний показник – 14,8%). Надійшло членських внесків на суму 873 249 грн. У минулому році від благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» члени ЛК, які проживають у цьому районі, отримали ліків на суму 341 312 грн., в обласних ЛПЗ витрачено (разом із запасом ліків) 391 423 грн., у медичних установах м. Житомира – 76 279 грн. (на 1 члена ЛК – 71,75 грн.).
Жителі району також мали можливість поліпшувати стан здоров’я у лікувально-профілактичних закладах м. Києва, на це витрачено 1500 грн.
Баланс між надходженнями та витратами є від’ємним і за весь період діяльності Лікарняної каси складає (- ) 108951 грн., зокрема, за 2008 рік -
( - ) 70 831 грн.
Володимир Станіславович проаналізував причини, які призвели до цього: недоотримання коштів через наявність великої кількості боржників – середній рівень сплати на 1 члена ЛК по області – 93 грн., по Житомирському району – 86 грн. Недоотримано 75 037 грн.;
невиправдано великі видатки на лікування жителів району в обласних ЛПЗ і ЛПЗ м. Житомира – основна причина негативного фінансового стану. При середньо обласному показнику 30 грн. на 1 члена ЛК, у Житомирському районі цей показник 46 грн. Перевитрати склали 163 392 грн;
за результатами експертизи медичної документації членів ЛК, пролікованих у Житомирському районі, недоліки виявлені у 5% випадків, у зв’язку з чим нераціонально витрачені 8 418 грн.

Окрім того, за 4 місяці 2009 року фінансовий стан району погіршився – витрати перевищують надходження на 32 тис. 318 грн. Надійшло внесків на суму 345 314 грн. (план виконаний на 97%), видатки склали 377 632 грн. За цей період стало членами ЛК 115 жителів району.

За словами В. С. Мишківського, для покращення фінансового стану Житомирського району необхідно активізувати вступ населення до ЛК; провести роботу з боржниками щодо погашення заборгованості; суворо дотримуватися показів до госпіталізації в обласні лікувальні заклади та ЛПЗ м. Житомира, а також протоколів надання медичної допомоги; адміністрації ЦРЛ потрібно обговорити питання співпраці з керівниками ЦМЛ №1, ЦМЛ № 2 м. Житомира й обласними ЛПЗ.

Р. В. Артюх у своєму виступі сконцентрувала увагу присутніх на тому, що основною вимогою при наданні медичної допомоги пацієнтам є відповідність призначеного лікування встановленому діагнозу, діючим стандартам і протоколам лікування, які затвердженні відповідними наказами МОЗ України, наказу УОЗ № 754 від 30.12.08 року.

Невідповідність рекомендацій клінічним локальним протоколам створює конфліктні ситуації в лікувальних закладах області.

- Всього проаналізовано 105 консультативних висновків. 59 консультативних заключень стосуються ревматології, - розповіла Раїса Володимирівна. – У консультативних заключеннях лікарів М. В. Горбача,
О. В. Медвєдєва, С. О. Латаша мали місце призначення препаратів, які відсутні в локальних клінічних протоколах (особливо – в/в крапельниць). Крім того, пацієнтам рекомендують протягом короткого курсу лікування одночасно приймати від 7 до 10 препаратів.

Інформація про недотримання локальних клінічних протоколів доводилася заступнику головного лікаря з поліклінічної роботи С. І. Шевченку, завідуючій ревматологічним відділенням Л.С. Крикливець, проводились індивідуальні зустрічі з лікарями ревматологами, але позитивних результатів не отримано.

С. І. Шевченко наголосив на необхідністі дотримання протоколів лікування, лікарських формулярів. Для вдосконалення цієї роботи в обласній клінічній лікарні проводяться наради з лікарями. Цю думку підтримав
О. К. Толстанов, наголосивши, що локальні клінічні протоколи відповідають стандартам МОЗ. Також він запропонував провести навчання для лікарів із вивчення локальних клінічних протоколів.

- Налагоджений на Житомирщині системний підхід до контролю за якістю лікувально-діагностичного процесу готує охорону здоров’я до впровадження страхової медицини, - підсумував В. Д. Парій.

Важливим напрямком діяльності лікарняної каси є визначення ступеня задоволеності населення якістю, об’ємом, своєчасністю медикаментозного забезпечення членів організації. Про це розповів присутнім заступник виконавчого директора С. М. Грищук:
-Актуальність цієї роботи полягає в тому, що частка членів ЛК протягом декількох років залишається на рівні 15% від загальної кількості населення. Також спостерігається стабільний рівень звернень громадян щодо відшкодування коштів, витрачених на лікування.

З цією метою серед пацієнтів-членів ЛК, які отримували медичну допомогу в умовах стаціонару обласної лікарні ім. О. Ф. Гербачевського, Малинського, Новоград-Волинського міськрайТМО, Бердичівської, Коростенської ЦМЛ, Овруцької ЦРЛ студентами Житомирського інституту медсестринства було проведено незалежне дослідження шляхом анонімного інтерв’ювання з випадковою вибіркою суб’єктів опитування. Всього опитано 398 пацієнтів, вибірка репрезентативна.

Завдання дослідження полягало у визначенні частини членів організації, для яких перебування в ЛК вирішує питання медикаментозного забезпечення, а також готовності населення сплачувати додаткові кошти для покращення медичної допомоги.

Результати дослідження такі:
1) Госпіталізовані до лікувального закладу шляхом самозвернення 27%, за направленням дільничного (сімейного лікаря) – 21%, за направленням інших лікарів поліклініки – 30%; доставлені каретою швидкої навідкладної допомоги – 24% опитаних.
2) Отримали медикаменти з перших годин після поступлення на лікування 84% пацієнтів, під кінець дня – 11%, пізніше - 5% опитаних.
3) Серед пацієнтів 86% отримали всі препарати, призначені лікарем.
4) 27% членів ЛК під час лікування вносили благодійні внески в розмірі від 5 до 170 грн.
5) Більшість пацієнтів (78%) декілька разів отримували медичну допомогу за рахунок ЛК, серед них 24% не підписували листи призначень після закінчення лікування.
6) Важливою складовою успішного лікування членів ЛК є їх зустрічі з лікарем-експертом лікувального закладу, під час яких вирішуються питання раціонального призначення лікування, відношення медичних працівників, вивчення рівня задоволеності пацієнтів якістю надання медичної допомоги. Серед респондентів частка тих, котрі зустрічалися з лікарем-експертом, становила 48%. Із них 10% вважають його роботу відмінною, 33% - доброю, 4% – задовільною, 1 %– незадовільною.
7) Ставлення медичних працівників до пацієнтів, коли вони дізнаються, що пацієнт є членом ЛК, в 12% покращується, в 1% - погіршується, в 87% – не змінюється.
8) Серед опитаних 74% відповіли, що отримали медикаменти в повному обсязі. 22% вказали, що вони не отримували дорогих препаратів. 4% опитаних наголосили, що в лікувальних закладах видають медикаменти, «ніби відривають від серця».
9) 95% опитаних зазначили, що витрати на лікування були б обтяжливими для сімейного бюджету, якби вони не перебували в ЛК.
10) 96% респондентів готові надалі продовжувати сплачувати до ЛК певну частину коштів для покращення медичної допомоги.
11) 51% опитаних вважають, що існуючий формат членської картки не потребує змін, 49% побажали введення пластикових карток.
Основні пропозиції членів ЛК щодо покращення діяльності організації такі: лікування супутніх патологій; розширення переліку медикаментів дорогими препаратами; надання більшої інформації щодо роботи ЛК.

Підсумки анкетування свідчать про налагоджену систему медикаментозного забезпечення членів ЛК. Разом із цим лікарі продовжують призначати препарати, які не мають доказової бази та не входять у протоколи лікування (солкосеріл, актовегін, мілдронат, рибоксин, вітаміни), тому пацієнти змушені купувати їх за власний рахунок. Лікарі-експерти проводять недостатню роботу щодо інформаційної підтримки членів ЛК, адже не всі пацієнти ознайомлені з регламентуючими положеннями організації, де вказано про обмеження при наданні медичної допомоги за рахунок ЛК. Під час співбесід можна попереджувати скарги та звернення членів ЛК.
С. М. Грищук наголосив, що і надалі будуть проводитися подібні анкетування.

За особистий внесок у розвиток та діяльність благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області», сумлінну працю, творчу ініціативу, досягнуті успіхи в роботі, високий рівень професіоналізму, активну громадську позицію та з нагоди Дня медичного працівника було вирішено відзначити почесною грамотою благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» та виплатити відповідно до «Положення про почесну грамоту» премію в розмірі 300 грн. Гусаку Олександру Яковичу – заступнику начальника управління охорони здоров’я Житомирської облдержадміністрації, Шатилу Віктору Йосиповичу – ректору Житомирського інституту медсестриства, Волошинській Ірині Миколаївні - завідуючій терапевтичним відділенням Попільнянської ЦРЛ, Онищук Марії Геннадіївні – медичній сестрі Бердичівської ЦРЛ, Дітковській Надії Володимирівні - реєстратору обласної дитячої лікарні, Гончаруку Антону Віталійовичу - лікарю-хірургу Малинського міськрайТМО, Боровській Галині Михайлівні – старшій медичній сестрі Іршанської дільничної лікарні Володарсько-Волинського району, Юсовій Марії Григорівні – медичній сестрі відділення хіміотерапії обласного онкодиспансеру, Хоменко Ользі Василівні - медичній сестрі відділення інтенсивної терапії новонароджених обласного центру охорони здоров'я матері та дитини, Кочурі Сергію Володимировичу – завідуючому терапевтичного відділення ЦМЛ №1 м. Житомира, Пилипчик Катерині Григорівні - медичній сестрі Житомирського обласного лікувального центру вертебрології та реабілітації, Литвинчук Надії Іванівні – лікарю-педіатру Брусилівської ЦРЛ.

Станом на 01.06.2009 року в ЛК перебувають 192 279 жителів області, що становить 14,8% від загальної кількості населення (з них 35760 дітей), за березень-травень 2009 року вступило 2687 громадян. Мешканці краю звертаються до виконавчої дирекції з проханням відновити перебування в організації, адже в умовах економічної кризи розуміють необхідність Лікарняної каси. На правлінні були розглянуті та позитивно вирішені 44 таких заяви.

Правлінням благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області» обговорювалося питання надання матеріальної допомоги окремим громадянам із числа членів ЛК у зв’язку з лікуванням. Прийняті відповідні рішення.
За сприяння учасників Лікарняної каси, заснованій на благодійному принципі обопільної допомоги один одному, сучасна охорона здоров’я і надалі матиме змогу поліпшувати обслуговування пацієнтів, зменшувати захворюваність. І у кожного з вас є можливість зрозуміти її важливість і приєднатися до членів благодійної організації “Лікарняна каса Житомирської області”.