Наталя Боровська: У Києві відбулась V Міжнародна конференція благодійності
25.02. Разместил: yuriy
V Міжнародна конференція благодійності відбулась на тому тижні в «Президент-готелі» у Києві. Найцікавіше:
1. 3 лютого 2013 вступив в силу новий закон України про благодійність та благодійні організації, в якому використання благодійності в політичних цілях заборонено
2. Конфузи «нашого городка» тривають:у європейських країнах для благодійників створюються всебічні пільги , з метою стимулювання у суспільстві концентрації добра на квадратний метр, в нашій країні відсутня така практика, але наші пішли далі – як Ви збираєте гроші на лікування власної смертельно хворої дитини – заплатіть податки, якщо Ви хочете придбати дорогі ліки чи інвалідну коляску для хворого – заплатіть податки і т.д.
3. Благодійність існує!
4. Про благодійність мало хто хоче говорити у ЗМІ, це ж не скандали, нікого не вбили і не зарізали; на відміну від загальноукраїнських журналістів – маю гордість за житомирських професіоналів, які завжди підтримують благодійні проекти у нашому місті, я особисто відчуваю це на відношенні до мене, та до проектів, які реалізує команда Громадської організації «Я-мама!». Дякую!!!
5. Різниця між великими благодійними організаціями ( Фонд Ріната Ахметова , Фонд братів Кличків, Антиснід Олени Пінчук та інші) та невеличкими регіональними є. І полягає вона в тому, що для великих – це бізнес, вони ,за часту, благодійники «на зарплатні», а не за покликом серця, великі гроші – великі проекти, але у них є дуже багато чому повчитись. Так , наприклад, Віктор Пінчук зі своєю дружиною прийняли рішення, що більше 50% своїх статків під час життя та після смерті будуть направлені на благодійність, на розвиток української культури і т.д. Велика повага до таких людей!!!
6. Чому я люблю громадську організацію «Я – мама!» : кожна дівчина прийшла за покликом в серці допомогти іншим, як волонтер, без платні; кожна витрачає свої сили, таланти, гроші заради спільної мети ; спільна мета – проявити любов та повагу до будь-якої людини незалежно від віку, статі, релігії, коліру шкіри.
7. У благодійників є два життя: перше –сім»я, робота, дім, хобі і т.д.; друге життя – ти віддаєш себе людям, які чужі для тебе, але боротьба з горем вас ріднить. Щасливіше – давати!!!
Зі мною були чудові дівчата, які також завжди шукають можливостей допомоги іншим - Ірина Маліновська та Олеся Годована.
1. 3 лютого 2013 вступив в силу новий закон України про благодійність та благодійні організації, в якому використання благодійності в політичних цілях заборонено
2. Конфузи «нашого городка» тривають:у європейських країнах для благодійників створюються всебічні пільги , з метою стимулювання у суспільстві концентрації добра на квадратний метр, в нашій країні відсутня така практика, але наші пішли далі – як Ви збираєте гроші на лікування власної смертельно хворої дитини – заплатіть податки, якщо Ви хочете придбати дорогі ліки чи інвалідну коляску для хворого – заплатіть податки і т.д.
3. Благодійність існує!
4. Про благодійність мало хто хоче говорити у ЗМІ, це ж не скандали, нікого не вбили і не зарізали; на відміну від загальноукраїнських журналістів – маю гордість за житомирських професіоналів, які завжди підтримують благодійні проекти у нашому місті, я особисто відчуваю це на відношенні до мене, та до проектів, які реалізує команда Громадської організації «Я-мама!». Дякую!!!
5. Різниця між великими благодійними організаціями ( Фонд Ріната Ахметова , Фонд братів Кличків, Антиснід Олени Пінчук та інші) та невеличкими регіональними є. І полягає вона в тому, що для великих – це бізнес, вони ,за часту, благодійники «на зарплатні», а не за покликом серця, великі гроші – великі проекти, але у них є дуже багато чому повчитись. Так , наприклад, Віктор Пінчук зі своєю дружиною прийняли рішення, що більше 50% своїх статків під час життя та після смерті будуть направлені на благодійність, на розвиток української культури і т.д. Велика повага до таких людей!!!
6. Чому я люблю громадську організацію «Я – мама!» : кожна дівчина прийшла за покликом в серці допомогти іншим, як волонтер, без платні; кожна витрачає свої сили, таланти, гроші заради спільної мети ; спільна мета – проявити любов та повагу до будь-якої людини незалежно від віку, статі, релігії, коліру шкіри.
7. У благодійників є два життя: перше –сім»я, робота, дім, хобі і т.д.; друге життя – ти віддаєш себе людям, які чужі для тебе, але боротьба з горем вас ріднить. Щасливіше – давати!!!
Зі мною були чудові дівчата, які також завжди шукають можливостей допомоги іншим - Ірина Маліновська та Олеся Годована.
Вернуться назад