Скандал навколо місця масових розстрілів
10.07. Разместил: yuriy
«Трагедію Петровського урочища» обговорювала житомирська громада сьогодні, 9 липня, в день, коли 72 роки тому, німецько-фашистські загарбники окупували наше місто. Громадське обговорення стосувалося питання пам’яті страчених в 1941-1943 роках 110 тис. військовополонених та мирного населення.
У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру — приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч осіб. У 1946 році на Нюрнберзькому процесі наводилася оцінка близько 100 тисяч осіб, згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва. Бабин Яр. На місці масових розстрілів Stalag у Житомирі розстріляно 110883 людини.
До участі в громадському обговоренні актуальної для Житомира теми запрошувалися всі бажаючі, а також депутати Житомирської районної, житомирської міської та обласної ради та депутати Верховної Ради України. Листи з прохання відвідати громадське обговорення були надіслані 4 послам: Ізраїль, Росії, Польщі, Німеччини.
В ході громадського обговорення його учасники отримали історичну довідку про те, що у 1941-43 роках у передмісті Житомира проходили масові розстріли військовополонених, учасників руху опору фашистському окупаційному режимові, громадян багатьох національностей. Так звана «рострільна зона», за свідченнями працівника Житомирського облархіву Руслана Кондратюка простягається від огорожі колишнього концтабору «Stalag-358» до околиці села Іванівки. Особливо часто нацисти страчували радянських арештантів та в’язнів у так званому урочищі Петровському. Його назва особливого поширення у краєзнавчій топоніміці не була, оскільки вживалася переважно у середовищі селян невеликого приміського хутора Довжик.
Під час проведення громадського обговорення виступили: депутат Житомирської райради Тетяна Парфентієва, голова історико-патріотичного об’єднання Олександр Ловенюк, автор книги «Stalag- 358/Трагедія житомирського забутого «Освєнціма» – Андрій Савчук, директор Поліської філії УкрНДІЛГА О.Тарасевич, юрист, член спілки адвокатів України О. Ігамбердиєв .
На місті страт та розстрілів було посаджено ліс, який згодом став складовою частиною господарства науково-дослідного інституту лісового господарства та лісомеліорації. Відповідні документи були виготовлені ще за радянських часів, однак у 2011 році з’явилося розпорядження голови державної адміністрації Житомирського району, згідно якого лісова територія площею майже 2,4 га передавалася двадцяти чотирьом громадянам, що виявили бажання займатися садівництвом. На сьогодні вже вирубали там понад 300 дерев. Щодо питання про увіковічення пам’яті загиблих під час гітлерівської окупації людей на території Петровського урочища вступив відомий житомирський краєзнавець, голова обласного Товариства по збереженню пам’яток історії та культури Георгій Мокрицький. Він підкреслив, що створення меморіалу на місці масових розстрілів стане найкращим і найлогічнішим виходом із тієї непростої ситуації, яка збурила громадське середовище у Житомирі і навіть далеко за його межами. Звісно, про всілякі будівництва автомобільних стоянок, так само, як і про розведення садків посеред лісового масиву, доведеться забути, а посадовці та чиновники, які допустили очевидні порушення під час процедури перетворення лісу на ділянку ріллі, мають нести відповідальність згідно чинного законодавства. Будь-який інший варіант розвитку подій навколо урочища Петровське, який передбачатиме один з варіантів виробничого використання лісової території, призведе до подальшого загострення суспільно-політичної ситуації у місті Житомирі та приміському Житомирському районі.
Громадське обговорення, яке тривало протягом півтори години, завершилося прийняттям відповідної резолюції, яка містила більшість висловлених учасниками обговорення пропозицій та зауважень.
У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру — приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч осіб. У 1946 році на Нюрнберзькому процесі наводилася оцінка близько 100 тисяч осіб, згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва. Бабин Яр. На місці масових розстрілів Stalag у Житомирі розстріляно 110883 людини.
До участі в громадському обговоренні актуальної для Житомира теми запрошувалися всі бажаючі, а також депутати Житомирської районної, житомирської міської та обласної ради та депутати Верховної Ради України. Листи з прохання відвідати громадське обговорення були надіслані 4 послам: Ізраїль, Росії, Польщі, Німеччини.
В ході громадського обговорення його учасники отримали історичну довідку про те, що у 1941-43 роках у передмісті Житомира проходили масові розстріли військовополонених, учасників руху опору фашистському окупаційному режимові, громадян багатьох національностей. Так звана «рострільна зона», за свідченнями працівника Житомирського облархіву Руслана Кондратюка простягається від огорожі колишнього концтабору «Stalag-358» до околиці села Іванівки. Особливо часто нацисти страчували радянських арештантів та в’язнів у так званому урочищі Петровському. Його назва особливого поширення у краєзнавчій топоніміці не була, оскільки вживалася переважно у середовищі селян невеликого приміського хутора Довжик.
Під час проведення громадського обговорення виступили: депутат Житомирської райради Тетяна Парфентієва, голова історико-патріотичного об’єднання Олександр Ловенюк, автор книги «Stalag- 358/Трагедія житомирського забутого «Освєнціма» – Андрій Савчук, директор Поліської філії УкрНДІЛГА О.Тарасевич, юрист, член спілки адвокатів України О. Ігамбердиєв .
На місті страт та розстрілів було посаджено ліс, який згодом став складовою частиною господарства науково-дослідного інституту лісового господарства та лісомеліорації. Відповідні документи були виготовлені ще за радянських часів, однак у 2011 році з’явилося розпорядження голови державної адміністрації Житомирського району, згідно якого лісова територія площею майже 2,4 га передавалася двадцяти чотирьом громадянам, що виявили бажання займатися садівництвом. На сьогодні вже вирубали там понад 300 дерев. Щодо питання про увіковічення пам’яті загиблих під час гітлерівської окупації людей на території Петровського урочища вступив відомий житомирський краєзнавець, голова обласного Товариства по збереженню пам’яток історії та культури Георгій Мокрицький. Він підкреслив, що створення меморіалу на місці масових розстрілів стане найкращим і найлогічнішим виходом із тієї непростої ситуації, яка збурила громадське середовище у Житомирі і навіть далеко за його межами. Звісно, про всілякі будівництва автомобільних стоянок, так само, як і про розведення садків посеред лісового масиву, доведеться забути, а посадовці та чиновники, які допустили очевидні порушення під час процедури перетворення лісу на ділянку ріллі, мають нести відповідальність згідно чинного законодавства. Будь-який інший варіант розвитку подій навколо урочища Петровське, який передбачатиме один з варіантів виробничого використання лісової території, призведе до подальшого загострення суспільно-політичної ситуації у місті Житомирі та приміському Житомирському районі.
Громадське обговорення, яке тривало протягом півтори години, завершилося прийняттям відповідної резолюції, яка містила більшість висловлених учасниками обговорення пропозицій та зауважень.
Вернуться назад