У Житомирі хворий на сказ хом’як покусав жінку

17 серпня 2016 року до Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області надійшло повідомлення про лабораторне підтвердження сказу у хом’яка, власником якого є мешканець м.Житомира.

При проведенні епідеміологічного розслідування встановлено, що домашня тваринка постійно перебувала в оселі протягом останніх 1,5 року. 6 серпня 2016р. хом’як наніс укус дочці власника віком 23 роки , за допомогою в травмпункти м.Житомира постраждала не зверталася.

14.08.16р. хом’як здох, труп був доставлений до Житомирської державної регіональної лабораторії ветеринарної медицини, де лабораторно було підтверджено сказ.

17.08.16р. здійснено сумісний виїзд у вогнище фахівців Держпродспоживслужби м. Житомира та ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України», в ході чого встановлено, що за даною адресою виявленого ще одного хом’яка (живого), який разом з загиблою твариною постійно протягом 1,5 року утримувались в різних клітках. Хом’яка, якого виявлено у вогнищі, вилучено для карантинування на базі Житомирської міської державної ветеринарної лікарні.

Працівниками ветеринарної служби у вогнищі проведено заключну дезінфекцію.

Контактним особам та постраждалій було рекомендовано звернутися в травматологічний пункт по місцю проживання для антирабічного лікування.

В зв’язку з ситуацією, що виникла, фахівці Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області нагадують основні клінічні симптоми та профілактичні заходи цього небезпечного захворювання.

Сказ — особливо небезпечна інфекційна хвороба, що характеризується ураженням центральної нервової системи і закінчується летально. Джерелом збудника сказу (вірусу) є хворі на сказ тварини, які виділяють вірус зі слиною.

Вірус сказу потрапляє в організм людини при укусі або попаданні слини хворої на сказ тварини через рану або мікроскопічні пошкодження шкіри, рідше — слизової оболонки. Діагноз сказу ставлять на підставі даних анамнезу і клініки. Швидкого серологічного тесту для виявлення сказу немає. Інкубаційний період при сказі триває від 10 діб до 1 року і більше. Захворювання починається з підвищення температури тіла, загального нездужання, головного болю. Хворі збудливі, сон у них неспокійний. З часом виникають тонічні та клонічні судоми інших груп м’язів, можуть з’являтися слухові і зорові галюцинації. Через 2—3 доби збудження змінюється паралітичною стадією: хворий слабне, судоми зменшуються, після чого настає смерть. Триває захворювання 4—10 діб.

Успішної терапії сказу не розроблено. Запорукою життя є вчасна профілактика.

Щоб запобігти захворюванню на сказ та смерті від цієї особливо небезпечної хвороби, необхідно:
- не контактувати з бездомними та дикими тваринами, постійно пояснювати дітям про небезпечність таких контактів;
- якщо покусала або ослинила підозріла тварина, потрібно промити рану теплою кип’яченою водою (бажано з господарським милом), а потім обробити 70% розчином спиртового настою йоду.
- якомога швидше звернутися до медичної установи для проведення антирабічного щеплення та серотерапії, що проводяться за затвердженою схемою;
своєчасно робити щеплення проти сказу домашнім тваринам. При зміні поведінки домашніх тварин інформуйте працівників ветеринарної медицини.