Житомирських танкістів накрили «Гради», з 40 танків лишилося на ходу лише 13…

Щойно у телефонній розмові солдат із 51 ОМБР повідомив, що їхні бійці можуть не зустріти нинішній вечір. Близько сотні відчайдухів тримають висоту на Савур-Могилі. Уже більше тижня. Без жодної підмоги. Зате із безглуздим наказом від високого командування тримати гору і не відступати, повідомляє Андрій Сорока, редактор Нововолинська Ділового.

Солдати взяли з боєм і значними втратами Савур-Могилу більше двох тижнів тому. Хоча їм казали, що направляють туди, аби визволити із оточення 72 бригаду. Операція повинна була тривати 2 дні. Одначе на висоті надійшов інший наказ — стояти і ні кроку назад.

— Усі бригади і батальйони, які йшли з нами, давно розвернулися і відступили, — розповідає боєць у відчаї. — Пішов і Правий сектор, і 25 бригада. Танкістів з 30 бригади так накрили «градами», що змели з лиця землі ціле село. І їх заразом. З 40 танків лишилося на ходу лише 13. Ми їх просили зостатися, але вони відступили, бо знають — тут, на горі, ми просто мішень для відстрілу.

НАС КИНУЛИ ГЕНЕРАЛИ ЗВЕРХУ!..
— Техніки уже немає. Сидимо в окопах. У солдатів «дах їде». Вночі бомблять, удень бомблять. Не спимо по кілька діб поспіль. Триває цілодобовий обстріл. Нас розмазує і «градами», і мінометним вогнем, і САУшками… Вчора помітили фосфорні залпи. Добре, що не поцілили. А зазвичай, якщо встиг у окоп сховатися — вижив, як ні — просто яма лишилася розміром 2х1,5 метри.

— Нас кинули генерали, ті, що зверху. Не встигне розвідка виїхати, як їх тут же обстрілюють. Здають наповну.

- Ситуація десь така, як у 1941-ому році. Гарматним м'ясом хочуть собі полководці заробити медалі. Вони покупляли погони й дипломи, то і нас мабуть продають.

ДАЙТЕ НАКАЗ ВІДСТУПИТИ, ДОКИ ЩЕ Є ТАКА МОЖЛИВІСТЬ!
— Ще може до ранку, ну, максимум добу ми так протримаємося і зможемо відступити. Але ж дайте чортів наказ! Ні. Нам кажуть стояти. Підмогу обіцяють ще від часу як взяли висоту. Ніхто її в очі не бачив. Самі розмови.

— Зрозумійте, ми не боягузи. Проте безглуздої смерті не хочемо. Ворога ми не бачимо. Піхота проти піхоти не йде. Нас щодня вибиває ворожа артилерія. Ми їй і відповісти адекватно не можемо. Ситуація десь така як під Амвросіївкою була раніше.

— ... (чути вибух) Знову. Все — я в окоп. Ну його нах… (гудки у телефонній слухавці).

За півгодини отримуюю вхідний дзвінок від солдата. Слава Богу, живі.

— Щойно під час обстрілу стався потужний вибух, — розповідає боєць. — Схоже на те, що «градом» поцілило у магістральну газову трубу. Валить такий стовп вогню в небо. Ну, метрів сто. Шум жахливий… Он послухайте. (шипить у слухавці)

— Тримайтеся, — кажу йому в надії, що хтось дослухається до голосу солдат і не множитиме безглузді смерті цієї неоголошеної війни.

ГЕНЕРАЛАМ НА ЗАМІТКУ
Бійня на териконі під Червонопартизанськом скінчилася тим, що 43 бійці склали зброю і намагалися вийти із зони обстрілу. Всупереч наказу тримати висоту. Їх полонили терористи, але згодом, доправивши у Росію, відпустили. Щоправда, нововолинець Роман та його товариш із Рівненщини, досі у сепаратистів на Донеччині.

Бійців, які не захотіли гинути за бездарних генералів, віддали під суд. Нині вони у Запоріжжі.

Тим, хто залишився на териконі, дали наказ йти на прорив. І вони прорвалися. Але коли генерали прийняли таке рішення? Лише після того, як хлопці потрапили до сепаратистів.

Сьогодні ж посадили у луганське СІЗО 8 солдатів 51 ОМБР. Прокурори кажуть, що вони не виконали наказ. Очевидно, такий самий безглуздий як оце під Червонопартизанськом і на Савур-Могилі, коли наша піхота протистоїть ворожій артилерії. Матері уже в дорозі на Луганщину...

Чого ж іще чекає командування АТО?

Того, щоб і на Савур-Могилі хлопці просто склали зброю і потрапили в полон?! Чи того, щоб вони свідомо ослухалися наказу, відступили і потрапили до СІЗО?! Чи може генералів влаштує смерть ще однієї сотні українських героїв?..

Можновладці у погонах і без, не дайте, аби Савур-Могила стала могилою для наших солдат.

Інакше ми вам цього не пробачимо.