«Чужого горя не буває», – так каже народна мудрість. Та й справді, не той народ українці, щоб жити за принципом: «Чужа хата скраю». Тим паче, якщо потрібна допомога дитині. Такими є соціалісти. Навіть звернення на допомогу ні до Президента, ні до Прем’єр-міністра, ні до інших органів та політичних партій не допомогли – відгукнулася лише Соціалістична партія України.
Як стало відомо Інтернет-порталу
Рупор Житомира, маленька Валерія Юрченко народилась 12 березня два роки тому в м. Новоград-Волинському, що на Житомирщині. Батькам на радість, бабусі з дідусем на втіху. Повністю здорова дівчинка вагою 3800 грамів ще з народження була непростою дитиною. Швидко всьому вчилась, уже в 9 місяців почала ходити. Проте недовго радувались батьки своєму чаду. У рік поставили діагноз – сенсоневральна глухота.
– Моя мама й раніше помічала, що з дитиною щось не так, - розповідає молода матуся Наталія Григорівна. – Донечка не завжди відкликалась, коли її звали. Щоб малеча обернулася треба було декілька разів називати ім’я. У 8 місяців відвели Лєрочку до лікаря-лора. Сказав, що все гаразд. Що бабуся щось вигадує та накручує усю родину. Проте чуло мамине серце біду. Вже потім ми переконались у чому була проблема. Дівчинка у рік потрапила в обласну лікарню в інфекційне відділення з отруєнням. Місцеві лікарі визначили, що Валерія зовсім не чує. Одразу відвезли донечку на Київ в інститут отоларингології ім. Коломийченка. Там і підтвердився діагноз обласних спеціалістів.
Дівчинка не просто має патологію слуху. Вона взагалі на одне вушко не чує, а на інше – сприймається тільки 95 децибел звуку. Тобто Валерія не розрізняє навіть літери, не кажучи вже про слова. Щоправда, може дещо реагувати на тон повідомлення, але найбільшу увагу звертає на вуста. Це допомагає їй орієнтуватися у темі розмови. Проте лікарі не радять привчати дитину до читання по губах. Адже потім може взагалі зникнути бажання вчитися вимовляти та запам’ятовувати звуки.
- Ось така в нас медицина! Лікарі не можуть навіть виявити таку патологію у дитини. Та й якими методами вони це зроблять, коли у пологовому будинку на глухоту діток перевіряють баночкою з під кави та паличкою. Стукають і якщо дитина реагує – значить ЗДОРОВА! У Новограді, де проживає 56 тисяч чоловік, навіть такого лікаря, як сурдолога немає. То про який рівень розвитку медицини взагалі можна говорити, - ділиться бабуся Тетяна Іванівна.
Валерія усе розуміє та сприймає. Вона знає голосні, легко розпізнає жести, проте сказати не може. Лише деякі звуки слова виникають у неї на підсвідомому рівні: ляля, няня, дай, мау (мяу), Базя (папуга). Дівчинка надзвичайно здібна: малює, робить зарядку, танцює. Але без операції, яку потрібно робити негайно, Валерія може залишитись навіки глухонімою. Коштує ця розкіш не мало не багато – 321 900 грн. І це сума при сьогоднішньому курсу євро. Якщо курс підвищиться, сума зросте. Родина Юрченків не може дозволити собі заплатити таку суму, адже в сім’ї, крім тата та дідуся, які отримують мінімалку, ніхто не працює.
– У столиці нам сказали, що щорічно за державні кошти закуповуються 20 імплантатів. Експортуються вони їх з Австралії Тому на рік проводиться тільки 20 таких операцій, - розповідає бабуся Тетяна Іванівна. – Нам порадили стати в чергу. Знаєте, під яким номером зареєстрували нашу дівчинку? 573. Уявляєте? Це якщо ми будемо чекати черги, то нашій дівчинці зроблять операцію десь близько тридцяти років. Тоді вже вона їй буде непотрібна. Адже вміння говорити у дитини розвивається до трьох років. Якраз у цей період вона засвоює ази, які потім удосконалює протягом життя. Тому, якщо зараз не прооперувати Валерію, вона може взагалі так і не відкрити для себе цей кольоровий та яскравий світ звуків.
У родині Юрченків панує тепла та по-справжньому сімейна атмосфера. Ніколи не скажеш, що цим людям тяжко. Вони терпеливі та з вірою у серці крокують далі. Адже на мить тільки уявити, що їхня єдина дитинка ніколи не вимовить слово «мамо» чи «тато», жахливо. Тому й батьки терпеливо займаються з Валерією щодень: вчать алфавіт, розглядають малюнки, розрізняють предмети. Заходиш в дім, а меблі обклеєні картинками із примітивними складами. Це допомагає дівчинці зорово сприймати зображення та літери.
З мамою маленької Валерії ми зустрілись в офісі Новоград-Волинського осередку Соціалістичної партії. Саме сюди Наталія разом зі своєю матусею Тетяною Іванівною прийшла за допомогою. Адже інші партії відмовили. У партії Юлії Тимошенко так і сказали: «У нас немає грошей!». Писали листи до секретаріату Президента, у Верховну Раду України на ім’я Литвина, Ахметову, МБФ «Україна 3000». Поки що все безрезультатно.
- На вибори у депутатів вистачає мільйонів та й по ресторанам дорогим роз’їжджати є за що. А щоб дитині допомогти, то й грошей зазвичай немає. Ось такі у нас політичні сили, - з обуренням каже бабуся Валерії.
Єдине хто відкликнувся, це соціалісти. Представники СПУ оперативно організувати збір коштів для сім’ї Юрченків. Тим паче, що громадська організація Союз жінок України «За майбутнє дітей» не могла залишитись байдужою до горя цієї родини. Секретар Новоград-Волинського міськкому СПУ з ідеологічної роботи, тимчасово виконуюча обов’язки голови Новоград-Волинського осередку Союзу жінок України «За майбутнє дітей» Галина Павлівна Глазова одразу ж дала оголошення у місцеві газети, обдзвонює всі організації та підприємства, де хоч як можуть допомогти. На вулиці поряд із приміщенням райкому СПУ розміщено велике оголошення про збір коштів. Але найперше партійці зробили особистий внесок. Хоча вони, м’яко кажучи не більш заможні, ніж бютівці, на добру справу дістали з власної кишені кошти. Справа не розмірі внеску, а в щирому бажанню допомогти.
Тим, хто хоче допомогти маленькій Валерії повідомляємо реквізити для перерахування коштів у гривні. Для того, щоб гроші отримали необхідно вказати на платіжних документах наступні реквізити:
МФО отримувача – 305299,
рахунок отримувача – 26200603273565,
ОКПО – 3144311181,
найменування рахунку отримувача – Юрченко Наталія Григорівна,
призначення платежу – стандартне, яке відповідає операціям та вимогам нормативних документів (некомерційна діяльність).
за матеріалами прес-служби СПУ
