25 квітня в Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулася зустріч класика сучасної української літератури Василя Шкляра зі студентами, викладачами та мешканцями міста.
Василь Шкляр презентував свій історичний роман «Троща», розповів про історію написання інших творів.
Зокрема, про
роман «Маруся», в основу якого письменник поклав архівні матеріали та щоденники очевидців про реальну історичну постать – шістнадцятирічну Олександру Соколовську, яка в 1919 році стала на чолі тисячного війська та боролася з ворогами України. Ця мужня дівчина народилася саме на Житомирщині. Під час заходу письменник познайомився з прапраонуком соратника героїні роману «Маруся» Олександри Соколовської. Цей хлопець, Нікіта Климчук, саме вивчає археологію в Житомирському державному університеті імені Івана Франка. Василь Шкляр також розповів про своє бачення історії України та моральні орієнтири української нації, якими, на його думку, потрібно керуватися сьогодні.
«Для себе я дізнався на цій зустрічі багато нового і не лише про творчий шлях Василя Шкляра, – зазначив
голова Житомирського обласного осередку УКРОПу Андрій Ковальов. – Він – мудра, глибока людина, його твори викликають бажання замислитись не лише про минуле нашого народу, але й про необхідні наступні кроки держави, дають поштовх продовжувати розпочату нашими предками боротьбу за щасливу Україну. Пишаюся тим, що така особистість приєдналася до нашої партії, повірила в те, що саме УКРОП не зрадить патріотичних ідеалів».
«Я щиро радий, що Василь Шкляр завітав до нас і розповів про свою творчість та не тільки. Манера виступу автора вразила всіх присутніх. Нам приємно, що на захід прийшли не тільки викладачі та студенти, а й просто зацікавлені мешканці міста. Зустріч із такими людьми надихає й надає сил для подальших звершень!» – прокоментував
голова Житомирського обласного осередку ГО «Молоді патріоти» Андрій Магалецький.
«Зустріч пройшла просто в неймовірній атмосфері. Виступ автора був сповнений такою енергією, яка зарядила та надихнула кожного присутнього. Мене вразило як пан Василь пропускає історію кожного свого персонажа через себе. І потім історичні події наповнює такими емоціями та переживаннями, що я читаючи поринаю у цей світ, ніби він дійсно постає навколо мене. Особливо вразило те як пан Василь читав напам’ять монолог Чорного Ворона! Я дійсно ніби повернулася у ті далекі часи і побачила цього славетного Отамана!», - поділилася враженнями
активістка Житомирського осередку «Молодих патріотів» Марія Комаренко.
«Троща» – роман, в якому автор «засідає в душу героя», зникає потреба в розлогих описах, у цитуванні документів, бо, направду, не це важить, а дотик до людської душі, яка пройшла героїчний і одночасно трагічний шлях.
У тексті Василя Шкляра нарешті зникла чорно-біла однозначність, на яку хибили й радянські історичні романи, й українські часів незалежності. Так набридла історія про «сільську вчительку, яку ґвалтують у лісі» залежно від «авторської ідеології» то криваві бандерівці, то не менш криваві більшовики. Під час «трощі» людських душ хтось розстрілюватиме жінок і дітей, бо так треба Організації; хтось носитиме їжу в ліс роками; хтось за ту їжу дякуватиме, а одного разу викопає собі могилу й залишить маленький слід великого героїзму – миску, ложку й кухлик («Дєкую тобі за все, брате…»).
Лейтмотивом «Трощі» є ЗРАДА, що обпікає серце, змушує людину звіряти нею своє життя, перетворюється не тільки на метафору часу, а й на метафору всієї історії української нації. Місяць… Сірко з «рудими очима»… Мазепа – то емблема світу, де «зраду можна зрозуміти, але не можна виправдати», - зазначила
доктор філологічних наук Олена Юрчук.
Василь Шкляр під час зустрічі прочитав уривок зі свого
роману «Залишенець. Чорний ворон», відповів на запитання студентів та викладачів, а потім охоче поставив автографи на книжках.
