«Если мы в своем этносе у своего населения не включим мозги, рассчитывать на то, что мы уцелеем, нельзя будет. Не играет роли, какой у нас будет флаг – нас просто не будет. Потому что виды на эту территорию имеют очень умные страны, очень умные транснациональные корпорации, которым вообще плевать на понятие «страна».
Олександр Малюта, філософ, системолог, геополітик
Щороку ми пафосно святкуємо День соборності. Представники влади в черговий раз виголошують святкові промови про історію та важливість цього свята. Представники опозиції, які можуть дозволити собі прогулювати сесії рад усіх рівнів, ніколи не дозволять собі проігнорувати чергову акцію, присвячену Дню соборності.
Це справді велике свято, яке по праву стоїть на другому місці після Дня незалежності. Це пам'ять про великий подвиг наших предків, про велику сміливість, яка об'єднала Україну.
Однак сьогодні на практиці слова про соборність так і лишаються словами. Українці роз’єднані політично, релігійно, культурно, звичаєво. Для багатьох з нас якісь формальні речі залишаються важливішими, аніж ідея об'єднання.
Ми роз’єднані політично: звертаємо увагу спершу на партійний колір, а вже потім на професіоналізм і людські якості. Ми нетерпимо представників інших церков і навіть на форумах міжконфесійної толерантності ухитряємось обливати брудом представників інших релігійних общин. Ми досі з насмішкою дивимось на людей іншої раси, вдаючись до насмішок, тикання пальцями і насильницьких дій. В побуті ми забуваємо згадати, що всі ці люди, незалежно від коріння, громадяни України. Ми ворогуємо в професійній, бізнесовій сферах, сфері культури. Найбільше людське зло – заздрість – не дає нам духу взятись за єднання.
Ми досі з ненавистю в голосі вживаємо слова «западенці», «москалі», тикаючи пальцями в таких же як ми українців. У нашому словниковому запасі міцно вкоренились «донецькі», «київські», «дніпропетровькі». Україна – кланова держава. На жаль, у нас досі нема єдиного клану «українських».
Від «соборності» лишилась лише форма слова. Ми не відчуваємо внутрішнього наповнення цього слова, що означає єдність. Ця єдність лише номінальна. Немає єдності думки, єдності ідеалів, єдності духу. У нас навіть немає єдиних національних героїв.
Велика місія у формуванні усвідомлення соборності в головах українців належить ЗМІ. Журналісти, громадські діячі, люди, чия думка має вагу в суспільстві, повинні давати українцям уроки соборності. Тому що єднання – наш єдиний шлях спасіння. Роз'єднання українців – головна мрія потужних наддержав, які нас вже бачать розділеними. Тож невже ми так себе не любимо, аби знищити собі подібних і власними руками роздерти Україну на шматки.
Віктор Мельниченко, журналіст ЖМРК «КРОК Радіо»
