Символ твоєї свободи: У столиці відкрили виставку про тризуб

23.08 16:54    

Під знаком тризуба обороняли Українську Народну Республіку, він був на нагородах і листівках Української повстанської армії, на лацканах піджаків учасників багатотисячних мітингів проти комуністичного тоталітарного режиму наприкінці 80-х.

«Символ твоєї свободи. 100 років Державного герба України» - так називається виставка, яку 23 серпня у центрі Києва відкрили Український інститут національної пам’яті та видавництво «Родовід».

Сто років тому, у 1918 році, власницький знак із монет часів князя Володимира Великого ліг в основу зображення герба та печатки Української Народної Республіки. Упродовж усього XX ст. тризуб надихав митців на створення його художніх інтерпретацій. Виставка присвячена роботам Василя Кричевського, Георгія Нарбута, Павла Ковжуна, Роберта Лісовського, Миколи Битинського, Ніла Хасевича, Святослава Гординського, Андрія Гречила, Івана Турецького, Олексія Кохана та інших. Виставка дає можливість простежити еволюцію державного символу від часів Русі до сьогодення.

«Тризуб став одним із головних атрибутів незалежної Української держави поруч із синьо-жовтим прапором та гімном «Ще не вмерла...». Використовувати тризуб в СРСР було заборонено, винуватців жорстоко карали. Він став символом боротьби за незалежність України та важливим маркером української національної ідентичності», - наголосила перший заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак.

У відкритті також взяли участь Генеральний секретар Світового конґресу українців Стефан Романів, народний депутат, голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко, заступник головного редактора видавництва «Родовід» Богдан Завітій, графік, співавтор Малого державного герба України Олексій Кохан, а також директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло.

Тризуб як універсальний символ давно став знаковим для українців усього світу. «Ця виставка – це є частина процесу українізації, тому Світовий конґрес українців хоче подякувати Інституту національної пам’яті. Ви робите величезну справу. Символіка – це дуже важлива річ. Протягом нашої історії будувалася держава, українці воювали за цю державу і продовжують відстоювати її незалежність на сході. І сьогодні всі українці об’єднуються навколо цієї символіки, яка нам говорить, що українська незалежна соборна держава відбулася, і це уже назавжди. Ця символіка об’єднує українців усього світу, бо де є українська кров – там є український народ, і це для нас святе», - зазначив Генеральний секретар Світового конґресу українців Стефан Романів.

Тризуб як геральдичний знак справді вражає своєю простотою і універсальністю. «Що означає тризуб – досі достеменно невідомо, жодне з його тлумачень не є остаточним і переконливим. Але Державний герб не конче мусить щось означати. «…Се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державною політичною i культурною історією», – писав Михайло Грушевський у статті «Український Державний герб» наприкінці лютого 1918 року, невдовзі після узаконення тризуба символом УНР. Знак графічно красивий, лаконічний, самобутній – а головне, стародавній. – Тризуб фактично легітимізує історичний зв’язок модерної України із Руссю. І цього цілком досить», - вважає співавтор виставки, заступник головного редактора видавництва «Родовід» Богдан Завітій.

Символічно, що відкриття виставки збіглося з роковинами підписання сумнозвісного пакту Ріббентропа-Молотова, який у Європі відзначають як день пам’яті жертв тоталітарних та авторитарних режимів.

«Попри всю контраверсійність цієї дати, є певний символізм по цьому дню. Бо і синьо-жовтий прапор, і золотий тризуб, і українська мова, і сам факт існування українців – це було те, що так муляло око й одному, й іншому диктатору. І обидва режими прагнули знищити Україну як явище. Тому дуже символічно, що ця виставка відкривається саме в переддень Дня незалежності і ми бачимо, як наші воїни з прапором на шевроні і з тризубом на кашкеті відстоюють нашу з вами свободу», - наголосила на відкритті виставки Аліна Шпак.

На важливості збереження історичної пам’яті і поширення інформації про неї в усьому світі наголосила і народний депутат, голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко.

«Ми на своїй землі боремося і ми переможемо, бо ми відстоюємо християнські цінності. І ми в українському Парламенті докладаємо зусиль, щоб комунізм, так само, як і нацизм, був засуджений. Цьому сприяють і прийняті раніше закони про декомунізацію, завдяки яким було перейменовано вулиці, назви міст, знято пам’ятники комуністичним вождям. Зараз ми підтримуємо інформаційну кампанію до 85-річчя Голодомору, щоб іще більше країн визнало цей злочин більшовиків актом геноциду. Щоб вони зрозуміли, що між сталінським і путінським режимом практично немає різниці», - наголосила вона.