М.Присяжнюк про цінову ситуацію на продовольчому ринку:

04.10 09:18    

Прес-конференції міністра аграрної політики України Миколи Присяжнюка чекали давно. Тим паче що тема бесіди була заявлена більш ніж актуальна: продовольча безпека країни. Тож не дивно, що затримка головного промовця майже на 40 хвилин (міністр брав участь у терміновій нараді в Кабінеті Міністрів) ані трохи не згасила цікавості журналістів. Півтора десятка камер, радійники, інформаційники та газетярі дочекалися чиновника і не пошкодували – їм було що послухати – і з огляду на сьогодення аграрної галузі, і в плані перспектив на майбутнє. ІМК пропонує найбільш цікаві та актуальні моменти спілкування медіа з високопосадовцем.


Забезпечення продуктами харчування дійсно стало світовим питанням номер один – розпочав вступне слово міністр. – Те, про що говорили ще кілька років тому, справджується. Благо у нас приводів для хвилювання немає.

Обсяги виробництва сільгосппродукції для забезпечення внутрішньої продовольчої безпеки є в повному обсязі. Продовольчої пшениці виробили 10,3 мільйони тонн при споживанні 5 мільйонів. Ячменю є 8,7 млн тонн, а для потреб необхідно 200 тис. тонн. Кукурудзи виробили 10,6 млн тонн при необхідності всього 150 тис. тонн. Гречки в нас 168 тис. тонн, а споживаємо в середньому 135-140 тис. тонн. Олії плануємо виробити 2,9 млн тонн при внутрішньому споживанні – 700 тис. тонн. Цукру – 2,150 млн тонн при необхідності 1,800 млн тонн. Овочів буде 7,3 млн тонн, хоча вистачило б 5 млн тонн. Картоплі зберемо 18 млн тонн, а внутрішнє споживання – 6 млн тонн. Дисбаланс є хіба що по м’ясу. Ця галузь досі залишається імпортно-залежною.
Цього року завеземо 300-310 тис. тонн. Молока ж виробляємо 11,1 млн тонн, а споживаємо 9,1 млн тонн, яєць буде 16 млрд штук, а необхідно 12,9 млрд штук.

Україна входить у десятку потужних трейдерів: олії вивозимо понад 60% усього світового обсягу експорту, по ячменю займаємо 2-3 місце, по кукурудзі і пшениці - ми в десятці перших у світі.

Про що все це говорить? Про те, що виклики - емоціональні, сезонні, політичні – зазвичай ситуацію підігрівають, але статистика – річ уперта, і вона реальна. Саме тому ми, як аграрна країна, як країна, що претендує на роль потужного світового гравця, не обмежували експорт по жодній продуктовій позиції. Разом з тим ми чітко розуміємо, що головне завдання уряду – забезпечення продовольчої безпеки.

- Однак все це стосується вже вирощеного врожаю, а як проходить посівна кампанія?
- В уряді є чіткий план, як зробити так, аби жнива, посівна і підрахунки балансів не ставали подвигом. З цією метою завершуємо роботу над економічними заходами запобігання хвилюванням. Що ж до нинішньої кампанії, то ті обсяги посівів (8,4 млн га), які заплановані і які перевищують минулорічні – будуть посіяні. Вже посіяно 5,4 млн га, щодоби сіємо 300 тис. га озимих. Це дасть нам можливість забезпечити продовольчу безпеку в сегменті зернових на наступні роки.

Додам також, що ми ініціювали проведення розрахунків того, що необхідно виростити для забезпечення продовольчої безпеки. Будемо цього дотримуватися. Все, що виростимо понад необхідне - комерційна складова.

- Минулого тижня Ви повернулися зі Сполучених штатів. Якою видалася поїздка?
- Достатньо цікавою. Американські колеги висловили значну зацікавленість у співпраці з Україною, у інвестуванні в аграрний сектор. Разом ми дійшли висновку, що в нас є чотири напрямки розвитку - продовольче споживання, внутрішнє забезпечення фуражем, внутрішня переробка технічних культур на олію і біопаливо та експортоорієнтовані галузі. Це очевидно, адже найближчим часом Україна увійде у п’ятірку країн, що будуть забезпечувати продовольчу безпеку Земної кулі.

Що ж до офіційних зустрічей, то я мав зустріч з міністром сільського господарства США, з представниками профільних фондів, Інституту прогнозування і аналітики США , який займається проблемами прогнозування врожаїв майбутніх років.

Вже сьогодні в Україну приїхали представники американської зернової асоціації та фермери. Вони відвідують наші провідні підприємства, знайомляться з інфраструктурою зернового ринку, виробництвом. Найближчим часом ми, як Міністерство, маємо зустрітися з ними й виробити дорожню карту співпраці.

Ще одним практичним результатом зустрічей стало досягнення домовленостей з американським експортно-імпортним банком про направлення кредитних коштів на проекти оновлення технічного парку вітчизняних господарств. Загальний обсяг кредитних коштів – 250 млн доларів США, під 4% річних на 8 років. Мета - закупівля комбайнів Джон Дір для вітчизняних господарств. На базі агроуніверситетів будуть створені групи з навчання фахівців та центри технічної підтримки та обслуговування.

- Ви торкнулися теми експорту продовольства, однак попри рішення уряду не обмежувати вивіз, зокрема, зернових, питання все одно не втрачає актуальності…
- Уряд вивчає ситуацію, бо ми чітко розуміємо, що залишатися на ринках торгівлі зерном – важливо. Але після підведення остаточного балансу зернових зможемо сказати, які кроки зробимо далі. На сьогодні 3,7 млн тонн зернових вже проекспортовано, 300 тис тонн зерна – у портах. Експорт іде нормальними темпами, враховуючи нинішній врожай. Заявлені обсяги експорту в 12 млн тонн будуть виконані.

До слова, ми маємо також можливість допомогти країнам-сусідам на рівні міждержавних угод. Сьогодні з таким проханням до нас звернулися Вірменія та Грузія. Будуть звертатися інші – будемо розглядати таку можливість.

- Невдовзі країна отримає новий Податковий кодекс, будемо впроваджувати нову філософію державних фінансів. Що в цьому аспекті буде в сфері АПК?
- Наступного року фінансові кроки уряду будуть направлені на те, аби пільги та допомоги слугували мотивацією для збільшення товарного виробництва, залучення провідних технологій, відновлення логістичної мережі. Якщо будь-яка пільга й підтримка не стане мотивацією до розвитку галузі, переконаний: такий крок – неефективний.

Що ж до загальних питань, то скажу таке: вже є доручення, аби МінАПК дало на розгляд уряду три спеціальні програми розвитку АПК – реальні програми, які необхідно буде фінансувати. У розвитку свинарства та молочного скотарства подумаємо про компенсацію відсотків та витрат на будівництво ферм. У сегменті логістики – допоможемо будувати оптові ринки: держава візьме на себе фінансування будівництва необхідних комунікацій. У сфері вирощування зернових звернемо увагу на оновлення техніки: через застарілість техніки, через несвоєчасне проведення жнив ми щороку недоотримуємо до 10 млн тонн зерна.

- А як бути із подорожчанням продуктів харчування? Як тут стабілізувати ситуацію?
- Мушу сказати, що сьогодні ми за індексом цін ідемо нижче рівня попередніх років. Разом із тим не можна списувати з рахунків сезонну заготівлю, аномальний рік, який дав свою динаміку цін, зокрема на зернові, на молоко. Своїх прикрас додали й місцеві вибори. Так, ціни на продукти харчування – найбільш потужний удар майже всіх інформаційних кампаній. Та ми до цього готові.

Звісно, логіка у подорожчанні продуктів – є. Закупівельні ціни на зерно зросли. Але держава вже сформувала продовольчий запас. В Агрофонді є 1,460 млн тонн зерна, у регіональних фондах – півтора мільйона тонн, біля 600 тис. тонн - запасів у виробників хліба. Ми також уже готові до інтервенцій: Аграрний фонд щомісяця видає у вигляді інтервенцій 43 тис. тонн борошна. Плюс передбачена компенсація кредитів хлібопекарям в обсязі 20 млн грн.
Є питання у фуражному зерні. Ми повинні зробити певні кроки для того, щоб подорожчання фуражу не викликало подорожчання м’яса. Поки що все вдається. Приватний сектор, як основний виробник молока й м’яса, у сегменті зернових має виробництво зерна в обсязі 10 млн тонн. Цього вистачить, аби стабілізувати цінову політику.

- Чи оминуть МінАПК реформи вертикалі влади, оголошені на найвищому рівні?
- Напевно, ні. Коли я прийшов у міністерство, у нас було по штату 11 заступників. Скоротили до восьми. Минулого тижня затвердили штатний розклад і скоротили кількість заступників до семи. Враховуючи масштабність галузі та сегмент відповідальності, будемо думати про те, скільки ж заступників залишити – п’ять чи сім.

Одночасно будемо зменшувати кількість ліцензій, дозволів та послуг, які надаються державними підприємствами. Ми провели нараду, зробили аналіз, і дійшли висновку, що всі підприємства, утворені при міністерстві, які надають необґрунтовані послуги, будуть ліквідовані. Що ж до ліцензування, то ми лишили тільки ті галузі, які не можна ліквідувати. Це, зокрема, робота з отрутохімікатами, племінна робота. До слова, ми одні з перших вийшли з ініціативою зменшити кількість інспекцій – залишити ветеринарну інспекцію і єдину загальну інспекцію для інших галузей.