Неповнолітні – особлива категорія учасників кримінального провадження, зокрема, що стосується сексуального насильства, які під час допитів потребують нестандартних підходів. Це непересічна істина, яку ювенальні прокурори Житомирщини не лише добре засвоїли, а й застосовують безпосередньо на практиці.
На жаль, з початку року в області від насильницьких дій сексуального характеру потерпіли 34 неповнолітніх. Відтак допити дітей, які стали жертвами сексуального насильства, обов’язково проводяться в умовах, дружніх до дитини. Зокрема, на базі відділення «Барнахус», а також за методикою «Зеленої кімнати», які діють в області.
Це було головним лейтмотивом виступу начальниці відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Житомирської обласної прокуратури Оксани Кайданович на дискусійній платформі, проведеній у Житомирі Асоціацією жінок-юристок України ЮрФем Open Spase.
Прокурор поінформувала юридичну спільноту та учасників дискусії щодо новітніх методів і форм, які ювенальні прокурори застосовують для досягнення ефективності у своїй діяльності.
Оксана Кайданович додала, що правом на отримання правничої допомоги скористалися 14 дітей-потерпілих у кримінальних провадженнях такої категорії.
У кожній слідчій дії, проведеній із неповнолітніми, забезпечено участь психологів. Письмові рекомендації психолога щодо обмеження процесуальних дій з дитиною, її психологічного стану враховуються при вирішенні питання щодо недоцільності безпосереднього допиту у суді.
Позитивною є практика судів у регіоні, якими ухвалено 9 вироків у кримінальних провадженнях без виклику неповнолітніх у судові засідання.
Адже поряд з виконанням завдань кримінального провадження особлива увага приділяється захисту психологічного здоров’я дитини, аби не допустити її повторної травматизації.
Своїми міркуваннями та напрацюваннями щодо розслідування справ такої категорії, де постраждалими від сексуального насильства є й дорослі жінки, поділилися й інші учасники дискусії. Також на заході обговорили і про існуючі проблеми, які потребують вирішення, у тому числі і на законодавчому рівні, для забезпечення потерпілоорієнтованого підходу.
