В минулому році на території держлісфонду Житомирщини через всихання насаджень на 3 тисячах гектарів проведено суцільні санітарні рубки. В нинішньому - лише за І квартал вже виявлено понад 15 тисяч га уражених хворобою лісів. Про це повідомив начальник Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Андрій Курінський в ході наради з питань всихання лісу, яку проведено в державному підприємстві «Словечанське лісове господарство». Аби громадськість мала повне розуміння про те, що відбувається у лісах регіону, знала про всі проблеми ведення лісового господарства, до участі у заході організатори запросили окрім науковців та лісопатологів ще й голів населених пунктів, які розміщені у зоні діяльності лісгоспу.
Насамперед представників громадськості ознайомили з основною гіпотезою науковців щодо причин всихання, яка говорить, що глобальні кліматичні зміни спричиняють ослаблення насаджень. Саме такі слабкі дерева і заселяє вершинний короїд – шкідник, який є перенощиком офіостомових грибів, котрі і є причиною «посиніння» деревини.
«Найболючішим є те, - каже директор лісгоспу Олександр Павлушенко, - що хвороба поширюється надзвичайно швидко. І поки підприємство отримає всі необхідні дозволи на проведення санітарних заходів – уражені дерева втрачають якість. Від цього недоотримує і підприємство, і місцеві бюджети. Адже посиніла деревина годиться хіба що на дрова, а рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів від реалізації дров у рази менша, ніж від реалізації ділової деревини.»
В Можарівському лісництві сільським головам та представникам засобів масової інформації лісівники демонструють цілі ділянки соснового лісу з рудою кроною, з сухими верхівками та зі стовбурами без кори. На пошкоджених екземплярах легко знайти і «винуватця» - вершинного короїда.
Тут же гостям пропонують оглянути розпилений на частини стовбур хворого дерева: «посиніння» в ньому поширюється від верхівки донизу.
«Якщо дерево зрізати на початковій стадії захворювання, - пояснює гостям Олександр Павлушенко, - то нижня частина стовбура ще не зовсім втрачає свої ділові якості. І пеньок має вигляд здорового. Отож нерідко доводиться чути звинувачення, що під виглядом хворих дерев зрізаємо і цілком здорові. Тут ви на власні очі змогли переконатися, що це не так. Тому й звертаємося з проханням, щоб пояснювали громадам, що хвороба ця ось така підступна».
«Діалог з місцевими громадами має тривати постійно, - роз’яснює ситуацію Андрій Курінський, - щоб люди відчували проблему лісу, щоби ми могли обєднатися і разом домагатися прийняття виваженого господарського рішення, як вийти з цієї ситуації з мінімальними економічними втратами. Бо на сьогодні законодавча база, за якою працюють лісівники, на жаль, далека від досконалості. Кожен житель області має знати про проблему, про її динаміку, а вона нині досить вражаюча. Дискредитація державної лісової охорони в засобах масової інформації на сьогодні досягла максимально високого рівня, лісівника вважають мало не ворогом лісу. Через це та через певне нерозуміння у найвищих владних кабінетах реального стану справ у держлісфонді, численні звернення лісівників залишаються без належного реагування. Тому вихід із ситуації бачу такий: лісівники, місцеві громади, екологи, лісопатологи, засоби масової інформації, об’єднавшись, разом виробляють пропозиції, запрошують представників уряду до лісу, знову ж спільно пояснюють проблему і тільки таким чином ми зможемо домогтися внесення поправок до існуючих санітарних правил. Я хочу, щоб усі зрозуміли, що тут ні в якому разі не йдеться про те, що лісівники руками громадськості хочуть збільшити квоту на рубки. І хоча кожен сільський голова повинен розуміти, що від діяльності лісгоспу залежить і бюджет очолюваної ним ради, мова йде не про кошти – мова йде про майбутнє лісового Полісся як такого.»
