Житомирські «народники» виступають за повернення до «мажоритарки»

03.04 10:22    

Постать Валерія Васильовича Довбиша добре знана не лише в Житомирській області, а й далеко за її межами. Проте більшу частину свого життя він присвятив саме Житомирському району.

Народився Валерій Васильович у 1949 році, свою трудову діяльність розпочав після служби в армії - у Житомирському сільськогосподарському технікумі у 1972 році. З 1982 року - керівник сільгоспгосподарства у с.Сінгури, з 1988 року займав посаду заступника голови колгоспу у с.Оліївка,. У1999 році очолив Житомирську обласну МТС - найпотужнішу в Україні. З 2000 року працював па посаді заступника начальника обласного управління сільського господарства, У 2002 році був призначений головою Житомирської РДА, а у 2004 - очолив головне управління АПР Житомирської ОДА. У 2005 році, у зв’язку із незгодою з «помаранчевими вождями» у поглядах на розвиток сільського господарства, залишив посаду і очолив Житомирську обласну дорадчу службу.

Він був депутатом рад різних рівнів багатьох скликань. Нині очолює Житомирську районну організацію Народної Партії та фракцію Народної Партії в Житомирській районній раді.

Звичайно ж, розмовляти з такою авторитетною та досвідченою людиною лише про діяльність фракції було б недоречно і оскільки наша система державного управління в черговий раз переживає кризу, то наша розмова одразу перейшла на вищий щабель.

- Валерію Васильовичу, розкажіть про діяльність фракції, яку ви очолюєте?
- Фракцію Народної Партії в Житомирській районній раді представляють п’ять депутатів. Крім мене, до неї входять Валерій Петрук, Володимир Івчук, Олександр Мельник та Микола Степаненко. Одразу після обрання для організації ефективної роботи ми закріпили всіх наших депутатів за конкретними сільськими радами. Стосовно ж нашої діяльності, то можна сказати, що депутати нашої фракції займають важливі посади і щодня роблять свій внесок у розвиток району. А як депутати, ми беремо участь у сесіях ради, працюємо в комісіях, вносимо конкретні пропозиції щодо вирішення проблем району, ведемо прийом громадян, робимо депутатські звернення, тобто виконуємо всі ті завдання, що покладені на нас законом та виборцями.

- Валерію Васильовичу, пройшло вже три роки з моменту обрання органів місцевої влади за партійними списками. Як ви вважаєте, чи виправдала себе ця система виборів?
- За будь-якої системи виборів головне, щоб вона забезпечувала обрання найкращих кандидатів. На жаль, як ми бачимо, цього не сталося. Чому? Тому що більшість партій не були до цього готові, а саме їм було надано право підбирати кандидатури на депутатів рад.

Що стосується нашої партії, нашого блоку, то ми якраз дуже прискіпливо поставилися до підбору кандидатур до партійних списків. У цьому процесі були задіяні всі члени партії, які через первинні партійні організації брали участь у відборі кандидатів. І тому до наших списків потрапили добре відомі люди, і нам не соромно за наших депутатів - вони працюють добросовісно.

У інших політичних силах, ми знаємо, ще на стадії підбору кандидатур до списків, розподілу місць у цих списках виникали гучні конфлікти - аж до суду, туди потрапляли люди випадкові і деякі з них не мають навіть ніякого відношення до нашого району. Тому й зараз у окремих з них немає злагоди.
Я виступаю за повернення до мажоритарної системи виборів, або, хоча б, за вибори за відкритими партійними списками. Тоді депутат буде прив'язаний до округу і буде відповідальним за свою роботу безпосередньо перед виборцями. І люди будуть голосувати за конкретного кандидата.

- Валерію Васильовичу, ви пов’язані з нашим районом усе життя. Були і є депутатом рад різних рівнів і багатьох скликань. Коли Житомирська райрада працювала більш ефективно: коли обиралась за мажоритарною системою чи за нинішньою?
- Однозначно можу сказати, що ради попередніх скликань працювали набагато ефективніше. Нинішньому складу ще пощастило у тому, що він працював у сприятливих економічних умовах, коли постійно перевиконувався бюджет і були кошти для розподілу.
Але от прийшла криза. І видно, що рада поки що не перебудувалася і не зробила конкретних ефективних кроків з її подолання в районі. Розділити готові кошти - справа не важка. Як наповнити бюджет - от у чому питання. І не можна забувати про село.
Є факти нерозуміння окремими працівниками апарату райради суті своєї роботи. Якось я був присутнім на засіданні депутатської комісії. І от одна працівниця розповідала, що була з перевіркою в одній з сільрад і перераховувала велику кількість недоліків, що виявлено там. Але перевірки мають проводитися не лише для того, щоб виявити помилки чи недоробки, а й для надання практичної допомоги.
Далі. Я, наприклад, неодноразово виступав на сесіях райради з пропозицією ввести аукціони на продаж землі, щоб мати більші доходи до місцевих бюджетів. Проте вони до цих пір не запрацювали. Значить, комусь це вигідно...

- Нещодавно на одній з телепередач Володимир Литвин торкнувся проблеми двовладдя на місцях. Вона призвела до того, що багато голів рад та адміністрацій навіть не розмовляють між собою. Ця проблема, на жаль, не обійшла і наш район...
- З власного досвіду знаю, що коли немає діалогу між головами райради та РДА, то це позначається і на роботі підлеглих їм структур, що й призводить до прихованого чи відвертого протистояння. Це, звичайно, не на користь району. Тут є лише один шлях - знаходження порозуміння між керівниками. Треба пам’ятати, що ти перебуваєш при владі не для задоволення власних амбіцій, а для того, щоб служити народу. Бо ж і вибори не за горами. І люди всьому дадуть належну оцінку. Необхідно працювати спільно і всюди демонструвати єдність. В тому числі і на спільних нарадах чи на колегії.

- Валерію Васильовичу, як ви взагалі ставитеся до реформи місцевого самоврядування?
- Позитивно. Необхідно, щоб голова райради обирався громадою району, а замість райдержадміністрацій мають функціонувати виконкоми рад. Така система працювала плідно протягом багатьох років.

- Над вирішенням яких проблем, в першу чергу, на вашу думку, необхідно зосередити увагу раді на даному етапі?
- Їх, звичайно, багато. Зокрема, на чому я наголошую постійно, необхідно більш серйозно ставитися до соціального захисту працівників бюджетної сфери (вчителів, медиків та ін.), в тому числі й забезпечення їх житлом та земельними ділянками. І особливу увагу в умовах кризи варто приділити фінансуванню захищених бюджетних статей.



за матеріалами прес-служби Обласної організації Народної партії