Цифровий простір без бар’єрів: презентували результати аудиту держсайтів на першому Форумі цифрової доступності

10.11 14:46    

Державні сервіси та цифрові платформи мають бути однаково зручними й доступними для кожного українця. Як досягти цієї мети, обговорювали на першому Форумі цифрової доступності, який об’єднав понад 150 стейкхолдерів безбар’єрності: від бізнесу та представників місцевого самоврядування до урядовців.

Головна мета форуму — синхронізувати зусилля держави та приватного сектору, щоб перетворити вебдоступність із точкових ініціатив на обов'язковий національний стандарт для всіх цифрових продуктів.

«Кожен українець повинен мати змогу самостійно отримувати державні послуги онлайн. Дією користуються понад 24 мільйони українців. Щодня 1,2 мільйона людей звертаються до цифрових державних сервісів, генеруючи мільйони взаємодій із державою. І кожна з них має бути простою та доступною. Однак для людини з порушеннями зору непідписана кнопка може зробити сайт повністю непридатним для користування. Для ветерана, який відновлюється після поранення, непродумана форма заявки може значно ускладнити отримання послуги. Для людини поважного віку перевантажений інтерфейс здатен перетворитися на нездоланний бар'єр. В Україні понад 3,4 мільйона людей з інвалідністю. Проте цифрова доступність важлива для значно ширшого кола: для кожного, кому в певний момент життя можуть знадобитися зручніші способи взаємодії з цифровими сервісами», — зазначила Міністр цифрової трансформації України Оксана Ферчук.

Про що говорили на першому Форумі цифрової доступності

Новий закон про цифрову доступність. Ключовою темою стало обговорення законопроєкту «Про цифрову доступність в Україні». Документ має масштабувати вимоги безбар’єрності: вони стануть обов'язковими не лише для державних сайтів і сервісів, а й для комерційного сектору — банків, онлайн-ритейлу, транспортних та поштових додатків. Це також критично важливий крок для інтеграції України до цифрового ринку ЄС і виконання європейських директив.

Синергія держави та бізнесу. Обговорили, як мотивувати розробників закладати доступність ще на етапі створення продуктів. Українські компанії та державні органи представили реальні кейси адаптації своїх інтерфейсів для користувачів із порушеннями зору, слуху та іншими потребами.

Трансформація державних ресурсів. У межах панельних дискусій виступили Радниця-уповноважена Президента з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна, заступник Міністра цифрової трансформації Олександр Закусило, CDTO міністерств і регіонів, представники бізнесу. Вони підбили підсумки впровадження цифрової доступності, обговорили вимоги та способи для досягнення належного рівня цифрової доступності. На форумі презентували найкращі приклади доступності провідних українських онлайн-бізнесів.

«Цифрова доступність є важливою для захисту прав людини та забезпечення рівного доступу до державних послуг для всіх. За останні роки Україна досягла значного прогресу в цій галузі, демонструючи, що постійна відданість та партнерство можуть привести до відчутних результатів. Запропоновані законодавчі зміни надають можливість зміцнити основи цифрової інклюзії, тісніше узгодити національне законодавство з міжнародними стандартами та допомогти гарантувати, що ніхто не залишиться поза увагою в цифровій трансформації України», — наголосив Заступник Постійного представника ПРООН в Україні Міодраг Драгішіч.

Доступність держсайтів зростає шостий рік поспіль

Під час форуму презентували результати шостого щорічного дослідження базової вебдоступності 100 державних сайтів, яке з 2021 року реалізують експерти ПРООН в Україні та Мінцифри за фінансової підтримки Швеції в межах «Проєкту підтримки Дія».

Моніторинг фіксує стабільну позитивну динаміку вже шостий рік поспіль:

59 зі 100 сайтів відповідають базовим вимогам доступності (мають високий або достатній рівень) — за рік їхня частка зросла ще на 7%.

Високий рівень мають 34 сайти (у 2025 році таких було 29, а на старті досліджень у 2021 році — лише 1 сайт зі 100).

Зменшилася частка недоступних сайтів: із середнім рівнем доступності — з 39 до 35, а з низьким — скоротилася до 6.

24 ресурси отримали максимальні 10 балів за всіма критеріями перевірки (проти 16 торік і жодного у 2021 році). Найбільший прогрес за рік показали системи е-ідентифікації, Е-кабінет платника податків, сайти Мін'юсту, НСЗУ, а також Київської, Херсонської та Хмельницької ОДА.

Ресурси Мінцифри та екосистеми Дії — серед лідерів доступності

Мінцифри задає планку вебдоступності власним прикладом. Одразу 5 вебсайтів міністерства та проєктів екосистеми Дії увійшли до переліку найкращих цифрових ресурсів країни, отримавши максимальну оцінку — 10 балів із 10:

Міністерство цифрової трансформації України;
Портал Дія;
Дія.Освіта;
Дія.City;
Дія.Безбар’єрність.
Ознайомлюйтесь з повним звітом — тут.

«Швеція незмінно підтримує Уряд України у розвитку цифрової трансформації. За шість років у партнерстві з ПРООН та Міністерством цифрової трансформації створили 84 електронні послуги, якими українці уже скористалися понад 80 мільйонів разів. Разом з тим ми переконані, що результати цифровізації мають бути однаково доступними для усіх людей. Це, зокрема, критично важливо у часи, коли кількість людей із інвалідністю в Україні зростає через війну. Цей Форум — нагода привернути увагу до важливості цифрової доступності і консолідувати зусилля, аби спільно, ще більш масштабно просувати її принципи у країні», — відзначила Заступниця голови місії Посольства Швеції в Україні Ельза Хостад.

Як перевіряли сайти та мобільні застосунки

Оцінка базової доступності містить 10 ключових параметрів: правильну контрастність тексту, коректний альтернативний текст для зображень, зрозумілі назви для кнопок і полів, навігацію сайтом лише за допомогою клавіатури та коректне визначення мови сторінки для скринридерів. У 2026 році держсайти покращили показники за кожним із цих пунктів.

Окрім базового тестування, фахівці провели поглиблену перевірку п’яти сайтів-лідерів за 50 критеріями світових Настанов із доступності вебвмісту (WCAG) 2.1: чотири з них підтвердили виконання 70–89% усіх вимог.

Також уперше оцінили доступність п’яти популярних державних застосунків для iOS та Android — цей напрям потребує активнішої роботи, оскільки жодна з версій поки не досягла високого рівня.

Створення безбар’єрного цифрового середовища триває: попереду закріплення стандартів доступності на рівні закону та поширення зручних цифрових рішень на весь український онлайн-простір.

Захід реалізували в межах «Проєкту підтримки Дія», що впроваджує Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні за підтримки Швеції, у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації. Моніторинг вебдоступності 100 державних сайтів провели спільно із Центром компетенцій з цифрової доступності.