Як повідомили Інтернет-виданню
Рупор Житомира в прес-службі ОДА, голова обласної державної адміністрації Сергій Рижук з перших днів свого перебування на посаді ініціював питання дослідження якості питної води в області. Ініціативу керівника області перехопив офіційний Київ, унаслідок чого було видане окреме доручення прем’єр-міністра України М.Я. Азарова щодо обстеження по всій Україні у двомісячний термін джерел децентралізованого водопостачання.
Сьогодні вперше за багато років в Житомирській облдержадміністрації пройшла розширена нарада з питання якості питної води та були розставлені відповідні акценти подальшої роботи санітарно-епідеміологічних та екологічних служб області.
Зокрема, у своїй доповіді голова ОДА Сергій Рижук наголосив на такому:
На території області знаходиться 269 водопроводів централізованого водопостачання, в тому числі 68 комунальних, 66 відомчих, 134 сільських, водопостачання яких здійснюється з 6 поверхневих та 555 підземних джерел водопостачання.
Із 269 водопроводів, майже 30 відсотків - не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам.
На 53 водопроводах – взагалі відсутні установки по знезалізненню води, на 26, водозабір яких здійснюється з підземних джерел – відсутні знезаражуючі установки. На жодному водозаборі області не застосовуються прогресивні методи знезараження води, на 19 – не облаштовані зони санітарної охорони.
Якість води з підземних джерел водопостачання характеризуються підвищеним вмістом заліза та радону, що обумовлено геохімічними особливостями регіону. Якість води поверхневих джерел – нестабільна і залежить від якості води в місцях водозабору, погодно-кліматичних умов, технології обробки води. Відомчий лабораторний контроль за якістю води відсутній на всіх водопроводах окрім водопроводів, водозабір яких здійснюється з поверхневих джерел (м. Житомира, Коростеня, Малина, Новоград-Волинського, Бердичева, смт Іршанськ та Нова Борова Володарсько-Волинського району).
Вибірковий лабораторний контроль води проводять в ході поточного державного санітарного нагляду територіальні санепідемстанції.
Проблемним залишається питання гарантованого водопостачання сільського населення.
Водопроводи, очисні споруди та знезаражуючі установки знаходяться у незадовільному технічному стані.
На сьогодні близько 90 % сільського населення користується питною водою з децентралізованих джерел. Обліку та періодичному контролю підлягають лише громадські криниці, яких на контролі у санепідемслужби знаходиться 1635. Решта населення використовує воду із шахтних криниць, які перебувають у приватній власності і в переважній більшості знаходяться в незадовільному санітарно-технічному стані.
Облік приватних криниць санепідемслужбою – не передбачений. Громадські криниці знаходяться на балансі сільських, селищних та міських рад.
Через несвоєчасність проведення ремонтів, очистки та дезінфекції, недотримання вимог по облаштуванню криниць та санітарних розривів – якість питної води значно погіршилась.
В 2009 році лабораторіями санепідемслужби області з криниць досліджено більше 7 тисяч проб води за санітарно-хімічними, та 4 тисяч проб – за мікробіологічними показниками. Питома вага нестандартних проб води за санітарно-хімічними показниками становила 37%, за мікробіологічними – 15%. Перевищення вмісту нітратів у окремих випадках становить від 1 до 7 разів.
Майже кожного року в області реєструється 3-4 випадки виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей перших місяців життя. В поточному році такі випадки зареєстровані в Бердичівському і Червоноармійському районах. Причиною отруєння дітей була неякісна питна вода з приватних криниць, яка використовувалась для приготування молочних сумішей. Використання води для питних потреб із цих криниць було заборонено.
