Адміністрації
Президента України
Кабінету Міністрів України
Службі безпеки України
Про захист національних інтересів
у сфері економічної безпеки
Аграрний сектор України, базовою складовою якого є сільське господарство, формує продовольчу та у визначених межах економічну, екологічну та енергетичну безпеку, забезпечує розвиток технологічно пов’язаних галузей національної економіки та створює соціально-економічні умови сільського розвитку. Агропромисловий комплекс дає близько 9-13 відсотків валової доданої вартості країни, є одним з основних бюджетоутворюючих секторів національної економіки, частка якого у зведеному бюджеті України за останні роки становить в середньому 20 відсотків, а у товарній структурі експорту – понад чверть. За період з 2007 по 2014 роки виробництво сільськогосподарської продукції зросло на 47 відсотків, у тому числі в сільськогосподарських підприємствах – на 87 відсотків.
Тобто аграрний сектор в сьогоднішніх умовах є стратегічно важливою для національної безпеки держави сферою економічної діяльності, особливо враховуючи різке зниження експорту продукції важкої промисловості і машинобудування через бойові дії на Донбасі.
Для економіки Житомирської області, в якій частка сільського, лісового господарства та харчової промисловості становить близько 53,5% структури валового регіонального продукту, питання розвитку аграрного сектору є життєво важливим (рис. 1).
В цих умовах усі можливі ресурси мають спрямовуватися на забезпечення динамічного розвитку аграрного сектору, зокрема покращення системи його кадрового забезпечення, без чого неможливо забезпечити сталий розвиток даного сектора економіки. Керуючись цими принципами та усвідомлюючи відповідальність перед державою за якісну підготовку фахівців для аграрного сектора держави, Житомирський національний агроекологічний університет усі свої зусилля наразі спрямовує на виконання цього завдання.
Рис.1. Структура валового регіонального продукту
Поліського економічного району у 2013 році, %Проте можливість підготовки висококваліфікованих спеціалістів для аграрного сектора ускладнюється відсутністю базових для цього умов, насамперед відповідної матеріально-технічної бази та земельних ресурсів.
Намагаючись вирішити цю проблему, університет протягом останнього півріччя активно піднімав перед Мінагрополітики України питання щодо повернення у структуру університету ДП « ДГ «Україна». Вказане підприємство свого часу було незаконно відчужено, в результаті чого університет залишився єдиним у державі аграрним вищим навчальним закладом, який не має свого навчально-дослідного господарства, що суттєво позначилося на якості підготовки фахівців.
Проте, незважаючи на чисельні звернення, а також обіцянки зі сторони керівництва Мінагрополітики розв’язати це питання проблема залишилася невирішеною. Натомість, листом від 10.04.2015 року № 37-27-1-11/5480 на адресу Житомирської обласної ради Мінагрополітики України повідомило, що вважає недоцільним повернення вказаного підприємства в структуру Житомирського національного агроекологічного університету та ініціює процедуру його розпаювання.
Така позиція Мінагрополітики України є абсолютно невиправданою. В сучасних умовах, навпаки, необхідно усі можливі ресурси спрямовувати на посилення підготовки і перепідготовки фахівців для аграрного сектору економіки регіону, проведення відповідних наукових досліджень, формування модельного для зони Полісся України навчально-дослідного багатогалузевого господарства. Тим більше, що ця позиція університету постійно підтверджується.
Зокрема, під час засідання 6 квітня 2015 року робочої групи № 4.2 «Реформа аграрної освіти» в рамках розробки Єдиної комплексної стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій України на 2015-2020 роки була прийнята пропозиція щодо необхідності формування в регіонах України модельних аграрних господарств, які стануть науково-практичною базою для підготовки та перепідготовки фахівців для аграрного сектору економіки на окремих територіях держави.
Така ж пропозиція підтримана 8 квітня 2015 року на засіданні Дорадчої Ради в рамках швейцарсько-українського проекту «Розвиток органічного ринку в Україні» (2012-2016), що фінансується Державним секретаріатом Швейцарії з економічних питань (SECO) та впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія). У рамках даного проекту Житомирська область є однією з чотирьох пілотних областей України, в яких реалізується цей проект.
Потреба у функціонуванні навчально-дослідних господарств у структурі аграрних навчальних закладів підтверджується також міжнародним досвідом. Зокрема, оцінка системи кадрового забезпечення аграрного сектора Німеччини, що зарекомендувала себе у всьому світі як одна з найефективніших, показує, що успіхи сільського господарства Німеччини у значній мірі зумовлені розвиненою системою професійної освіти, яка не тільки забезпечує якісну початкову освіту, а й підтримує високий рівень персоналу за рахунок системи професійної перепідготовки і підвищення кваліфікації.
Система професійної освіти Німеччини вважається однією з найдосконаліших у світі. Німецька система освіти забезпечує підготовку сільськогосподарських фахівців різного рівня: фермерів, майстрів, механізаторів, спеціалістів (інженерів) вищої сільськогосподарської школи і магістрів аграрних наук (університети та спеціалізовані інститути). Більшість освітніх установ мають власні навчально-виробничі господарства, що використовують передові агротехнології і оснащені всією необхідною сільськогосподарською технікою. Держава і бізнес надають наступну підтримку таким підприємствам:
- весь прибуток від реалізації продукції навчально-виробничих господарств використовується для розвитку освітньої установи;
- навчально-виробничі господарства платять тільки податок на додану вартість за пільговою ставкою (7% для продовольчих товарів), в той час як загальний рівень оподаткування німецьких підприємств перевищує 50%;
- на розвиток навчальних господарств держава надає довгостроковий безвідсотковий кредит;
- на виробництво продукції в таких господарствах держава надає дотації з розрахунку 1840 євро / га;
- нова сільськогосподарська техніка поставляється усіма заводами-виробниками в господарство без оплати на один рік; через рік техніка оновлюється.
Таким чином, суттєвою особливістю професійної освіти Німеччини є його тісний зв'язок з виробництвом, заснований на обопільній зацікавленості сільськогосподарських підприємств у кваліфікованих фахівцях, а населення – у працевлаштуванні. Всі рівні професійної освіти передбачають обов'язкове поєднання теоретичного курсу в навчальних закладах та практичної роботи на навчальних і реальних підприємствах. Професійні освітні установи мають власні навчально-виробничі господарства, а також співпрацюють з великими, середніми і дрібними сільгосптоваровиробниками.
Враховуючи усе вищевикладене вважаємо, що позиція Мінагрополітики України щодо необхідності розпаювання ДП «ДГ «Україна», яке призведе до знищення підприємства, не відповідає національним інтересам у сфері економічної безпеки держави. Таке рішення щодо приватизації об'єкту державної власності прийняте без дотримання принципів прозорості та аргументованості при його прийнятті, що суперечить ряду законодавчих актів у цій сфері, зокрема рішенню Ради національної безпеки та оборони України «Про забезпечення національних інтересів і національної безпеки у сфері приватизації та концептуальні засади їх реалізації», введеного в дію Указом Президента України № 200/2008 (200/2008) від 06.03.2008 р.
З огляду на зазначене просимо ініціювати перед Кабінетом Міністрів України питання щодо виключення ДП «ДГ «Україна» з переліку підприємств, що підлягають приватизації у 2015 році з подальшим його включенням у структуру Житомирського національного агроекологічного університету.
З повагою
в.о. ректора О.В. Скидан
