Як стало відомо Інтернет-порталу
Рупор Житомира, щонайменше чотириста ароматичних речовин, які використовуються в Україні, заборонені у державах ЄС.
Про це в ефірі «Нашого радіо» під час ток-шоу «Європа в серцях українцях» (спільний проект Європейської комісії та «Нашого радіо») повідомила президент всеукраїнської громадської організації «Жива планета» і керівник програми екологічного маркування в Україні Світлана Берзіна.
За її словами, ароматизатори – це специфічна група хімічних речовин синтетичного походження. В Україні вони створюються стовідсотково на штучній основі. До цього, ароматизатори можуть мати групи елементів, що відносяться до категорії діоксинів.
«Все то, що ми споживаємо у їжу, що ми носимо, чим ми дихаємо – все це поглинається нами. Таким чином, ми отруюємо себе та довкілля», - додає Світлана Берзіна.
Як приклад експерт навела речовину лимонел. Це ароматизатор, який додає лимонний запах миючим засобам, відноситься до бензольної групи. Крім того, у Європі дуже жорсткий контроль проходять харчові добавки з індексом «Е». Є безпечні добавки – наприклад, сода – Е-300, лимонна кислота, сіль, перець. Втім, є і небезпечні добавки, зокрема солі нітратів.
«Не буду лякати, просто скажу – Е-216, Е-217. Вони використовуються активно в м'ясо-молочній промисловості. Це консервант, що додає м'ясним продуктам специфічний червоний та малиновий колір за рахунок вмісту натрію. Ця харчова добавка заборонена директивою ЄС у 2003 році, як речовина, що викликає онкологічні захворювання», - розповідає Світлана Берзіна.
Крім того, експерт нарікає на використання у харчових продуктах такої речовини, як глютамат натрію. «В Європі використання цієї речовини дуже обмежується в харчових продуктах, а особливо – у дитячому харчуванні. Це компонент, який посилює смакові якості продукту та є ефективним консервантом. І дуже часто в Україні ця добавка використовується у солодких газованих напоях, чіпсах – продуктах, що так люблять діти. Але у цієї речовини є і небезпечні якості – вона шкодить кишково-шлунковому тракту, але, що найгірше – псує зір», - додає Берзіна.