Азартні ігри. Плата за "кайф"

26.02 16:01    

Азартні ігри нерідко доводять до хвороби й обертаються сімейними трагедіями

—Я азартна людина, гравець,— нещодавно почула від одного знайомого.— Почуваюся недобре, якщо не “просаджу” щодня гроші у казино. Але ж, погодься, від мого захоплення віє класикою та великими почуттями.

Утім, у цієї пристрасті й алкоголізму — спільні корені. А переймаються проблемами гравців, для котрих розвага перетворилася на хворобу, в Українському науково-дослідному інституті соціальної, судової психіатрії та наркології.
— Дехто з пацієнтів лікується, прагнучи позбутися тяги до рулетки, інших азартних ігор,— розповідає завідувач відділенням діагностики та терапії залежностей, кандидат медичних наук Дмитро Лєбєдєв.— І хоча ці хворі не вживають психотропних чи галюциногенних речовин, часом так само, як і наркомани, здатні на все, аби добути гроші на гру.

Без “кайфу” починають нудити світом, усі думки зводяться лише до “походу” у казино. Нарешті потрапляють туди — й отримують задоволення. Ні, не від виграшу, а від процесу: ризику, моменту, коли на карту ставлять останнє. Втім, найпопулярніша в наш час проблема — тяга до гри у лотерею. До речі, хворобливими гравцями стають переважно люди з низькими доходами. Вони, буває, навіть продають квартири, аби купити тисячу “щасливих квитків”.

Найчастіше залежність виникає у підлітків з незрілою психікою та жінок. Серед азартних є й мрійники, котрі відірвані від реальності, або ті, хто прагне розбагатіти і самоутвердитися через владу та гроші. Є й такі, котрі грають, аби... програти. Приміром, при хронічній депресії так виявляються приховані форми самознищення. Тобто людині підсвідомо хочеться “покарати” себе, зруйнувати майбутнє. А рулетка — один із способів.

Грають, аби позбутися нудьги. І навпаки — аби зменшити напруження, розслабитися. До речі, на гамблеризм (так називають фахівці пристрасть до азартних ігор) хворіє кожен сотий землянин.

Та якщо людина навіть обходитиме стороною азартні ігри та вино, це не означає, що вона надійно захистить себе від залежностей. У багатьох нерідко виникає хвороблива пристрасть робити покупки. В Америці, приміром, така властивість є навіть причиною для виправдання крадійок, якщо вони погоджуються лікуватися у клініці та визнані дійсно залежними. Але економним українським чоловікам зарано радіти й оголошувати дружин, котрі, як відомо, “рухаються зі швидкістю сто гривень в годину”, психічно нездоровими: коли дуже хочеться придбати усі прикраси — це ще не хвороба, а, як кажуть психіатри, норма.

А ось коли скуповують усі підряд непотрібні речі, цілі партії товару та відчувають насолоду саме у момент розрахунку біля каси, а вже потім каяття і сором, це біда. Втім, ставити діагноз — справа фахівців. Нещодавно при Інституті соціальної і судової психіатрії та наркології відкрилася консультативна поліклініка, в якій відтепер працюватимуть 20 докторів і кандидатів медичних наук. До них анонімно може звернутися будь-хто без направлень та попереднього медичного огляду. А за потребою (і за бажанням пацієнта) визначатимуться з лікуванням.