У важкий для України час, коли розпочалося повномасштабне вторгнення, наша земля знову стала полем боротьби за свободу, гідність і незалежність. У ці темні дні найкращі сини й доньки України стали на захист своєї Держави, не вагаючись перед небезпекою.
Серед них був і він — воїн, який із честю виконав свій обов’язок перед Батьківщиною. Він захищав рідну землю, своїх близьких і майбутнє всієї країни. Оліївська об’єднана територіальна громада з сумом повідомляє, що загинув Захисник України
ТКАЧУК Віктор Миколайович.
"ТКАЧУК Віктор Миколайович народився 5 лютого 2001 року в селі Піщанка Оліївської територіальної громади.
У ранньому дитинстві зростав у гарній, теплій, люблячій родині.
Навчався юнак в Оліївській школі (нині Оліївський ліцей), а згодом вступив до Житомирського агротехнічного фахового коледжу на спеціальність «Будівництво та цивільна інженерія», де вивчав обслуговування систем водопостачання та водовідведення.
Майже одразу після закінчення навчання був призваний на строкову службу, яка проходила у місті Старокостянтинів.
Після закінчення контракту у грудні 2021 року повернувся до рідного краю, де влаштувався на завод електричних систем, кабелів та пластмасових компонентів «Кромберг енд Шуберт Україна» у нашій Оліївській громаді.
Через рік після початку повномасштабного вторгнення він вступив до лав 38-ї окремої бригади морської піхоти, де розпочав свій бойовий шлях на посаді снайпера та отримав позивний "Президент". Згодом обіймав посаду оператора БПЛА. У жовтні 2025 року був переведений до Третьої окремої штурмової бригади.
За час війни побував на різних напрямках: Донеччина в 2023 році, 2023-2024 роки на Херсонщині, у 2024-2025 роках на Покровському напрямку, у 2026 році - Слобожанський напрямок.
Вільний час завжди намагався проводити активно в компанії друзів та рідних. Також полюбляв комп'ютерні ігри та книги. Мріяв відвідати багато різних місць, через це фотографував все на згадку. У своїй колекції Віктор мав декілька прапорів на різну військову тематику та велику кількість шевронів.
Він був людиною, яку щиро приймали й любили всі — за простоту, доброту і щирість. Був реалістом, говорив все як є, але, попри все, залишався з посмішкою.
Зі слів побратимів: "Він - товариський, за час служби разом ні разу не бачив, щоб у нього конфлікт був з кимось взагалі. Завжди сумлінно виконував поставлені задачі...
Хотів жити. Любив жити. Вмів жити".
ТКАЧУК Віктор з 26 березня 2026 року вважався зниклим безвісти, однак пізніше було встановлено, що захисник на жаль загинув від осколкового поранення під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новосергіївка Ізюмського району Харківської області.
Відтак, тіло Героя зможуть повернути додому для прощання та поховання (Про час прощання з Героєм повідомимо пізніше).
У полеглого Героя залишилися батьки та сестра.
Висловлюємо глибокі співчуття родині та близьким полеглого Захисника. Його подвиг назавжди залишиться у наших серцях. Ми пам’ятаємо, якою ціною здобувається свобода, і схиляємо голови в глибокій шані та вдячності.
Вічна пам’ять Герою. Слава Україні", - йдеться у повідомленні.
