"...Чия правда, чия кривда
І чиї ми діти.
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Без золота, без каменю,
Без хитрої мови,
А голосна та правдива,
Як Господа слово..."
Цей уривок із вірша "До Основ'яненка" поета, письменника, художника, громадського діяча, великого сина України Тараса Григоровича Шевченка мимовільно пригадався після відвідин з колегою-депутатом Василем Козелом, на запрошення працівників культури Глибочицької сільської ради, у Кмитові (Коростишівський район) прекрасного концерту, присвяченого Дню Незалежності України.
Дуже влучно підмітив і сучасник нашого Кобзаря, німецький поет 19 століття Фрідріх Боденштедт велич українського фольклору: "У жодній іншій землі дерево народної поезії не дало таких величних плодів, ніде дух народу не виявився в піснях так жваво й правдиво, як в українців... Справді, народ, який співав такі пісні і милувався ними, не міг стояти на низькому рівні освіти".
Чи не тому з українським словом північно-східний варвар, який намагається позиціонувати себе нашим братом, впродовж століть воює не менш затято, як власне з українським народом, Українською Державою?!
З Днем Незалежності, рідна солов'їна Україно!
Василь СТАХ, керівник фракції ВЧНП
Житомирської районної ради
