- Як і будь – хто в цій країні, маю чимало претензій до роботи Верховної Ради України, не зважаючи на те, що керуючись професійною солідарністю, мав би захищатись від нападів і звинувачень на свою адресу і адресу колег по цеху. Натомість стверджую, що деякі «особливості» українського парламенту викликають роздратування і обурення, і я так і не адаптувався до таких умов роботи. Бракує у першу чергу трудової дисципліни і політичної культури, конструктивну у взаємовідносинах, є надмір популізму, лицемірства, фальші і подвійних стандартів, - так в загальних рисах охарактеризував законодавчий орган
народний депутат України Володимир Арешонков після закриття IV сесії VIII скликання. Між іншим, він один з небагатьох, хто традиційно є на робочому місці в сесійні залі в п’ятницю та був присутній під час закриття сесії 15 липня, коли в сесійній залі не було і 100 депутатів (на фото).
За словами парламентарія, він детально прозвітує про роботу у Раді за півтора роки в пресі і на телебаченні дещо пізніше. А якщо говорити в загальних рисах і цифрах – має 60 депутатських запитів, 11 виступів з трибуни, переважно з актуальних проблем, що стосуються виборчого округу. У активі його законодавчих ініціатив у авторстві і співавторстві – 108 постанов і законопроектів. Він учасник сотень телепрограм і проектів, як загальнодержавного, так і регіонального рівнів. Депутат взяв за правило брати участь у роботі не лише свого Регламентного, а й інших профільних комітетів Ради, круглих столів і слухань, засідань урядових робочих груп, де розглядаються важливі проблеми соціально – економічного життя країни.
Щодо кризових тенденцій, які постійно на слуху, Арешонков стверджує, що вони є і були в різні часи в усіх скликаннях парламенту, і не лише українського. Головне те, чого люди хочуть від Верховної Ради. «Стосовно законотворчої діяльності, за даними організації ОПОРА», - посилається на джерело нардеп, - кількість законопроектів і проектів постанов, зареєстрованих у чинному парламенті, побила усі рекорди попередніх років. Їх - 6 755. За півтора року діяльності Верховної Ради 8-го скликання були прийняті й набули чинності 1333 законодавчих акти».
- Але ж хіба в кількості справа? Питання в тому, наскільки суспільство готове їх виконувати. Я маю на увазі всіх його представників, а представників влади – в першу чергу. На жаль, цього не відбувається. Які б закони не створювали – суспільство їх не сприймає. Хіба ж чинні закони дозволяють красти, вирізати ліси, нелегально видобувати і збувати в обхід бюджету корисні копалини, дерибанити земельні ресурси, збагачуватись за рахунок інших і т.д. Але все це відбувається… І лише парламент законодавчим механізмом не вирішить цих проблем, - висловлюється Володимир Арешонков.
За його словами, пошук шляхів вирішення бородатих пострадянських проблем лежить у площині громадянської свідомості, активності всіх членів суспільства, а «в нас досі комплекс «хати скраю», досі чекаємо доброго царя, який враз покінчить з усіх негативним і зробить усіх щасливими».
- Парламент потрібно і є за що критикувати. З 425 нардепів 100 відсутні постійно. У сесійній залі панує атмосфера недовіри, роздратування, несприйняття. Депутати не вміють слухати один одного. Це все заважає працювати продуктивно. Час від часу нагнітається рівень люті, ненависті, одне слово викликає бійки. Добре, що немає зброї в залі. Дієвих санкцій, коли депутат не хоче працювати, на жаль, не існує. Ми працюємо над змінами до Регламенту, аби змінити ситуацію, розповів нардеп.
Загальна оцінка депутатом роботи 4 сесії – більше не вдалось. Позитивні моменти – посилення матеріального і технічного забезпечення українського війська - всі необхідні закони прийняті. Забезпечено умови для роботи органів і структур боротьби з корупцією. Вони нарешті почали працювати, і , за словами Арешонкова, той період, коли крали мільйони і мільярди, відходить в історію.
Що не вдалось? Найважливіше – не забезпечено законодавчої бази для повноцінної передачі влади на місця. «Вважаю, зараз об’єднання громад відбуваються досить хаотично, наосліп. З коліс відбувається пошук оптимальної моделі організації влади, адже ні в кого немає такого досвіду, а закордонну практику не завжди можна ефективно застосовувати, зважаючи на особливості менталітету тощо. Стара адміністративна система себе вичерпала, це розуміють усі. Потрібно орієнтуватись на можливості і відповідальність громад на місцях. Для цього потрібні фінансово – економічні важелі, повноваження, аби самостійно приймати рішення, не киваючи на Київ. Над усіма місцевими ресурсами має бути контроль людей, які тут проживають, і можливості ними розпоряджатись. Верховна Рада і Кабмін має забезпечити таку можливість.
Стосовно питання тарифів. Та ціна, яку називають оптимальною, за словами Арешонкова, нереальна для того, щоб основна маса людей її сплачувала. Субсидії - це не вирішення проблеми. Потрібно знайти можливість, аби люди були спроможні платити за послуги.
Також до невиконаного Радою депутат відносить те, що не забезпечено можливість розвиватись малому і середньому бізнесу – і це першочергове завдання Верховної Ради України на наступну сесію.
- Літо – пауза замислитись, як змінити клімат у суспільстві, як уникнути протистоянь. Влада повинна започаткувати суспільний діалог. Бо у нас постійно відбуваються змагання за рейтинги, як правило, засобами популізму. Але ніхто, жодна з влад за 25 років незалежності ні кроку не зробила до конструктивну у взаємовідносинах з суспільством. Це системна проблема, і якщо у такий складний час не буде забезпечено можливості діалогу і довіри між владою і людьми, ми втратимо країну. Та я вірю в здоровий глузд, вірю, що ми на шляху до позитивних змін і розвитку, - підкреслив народний депутат.
Підготувала Алла Яковенко
