|
Майора управління СБУ в Житомирській області підозрюють у педофілії
28.11 11:02
Печерський райсуд Києва заарештував співробітника СБУ з Житомирської області за підозрою в педофілії. Про це йдеться у матеріалах кримінальної справи. печерський районний суд міста києва
Справа № 757/67867/17-к
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2017 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Батрин О.В.,
при секретарі Павленко В.Л.,
за участю прокурора Гаврищука Я.І.,
підозрюваного ОСОБА_1,
захисника Фролової О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду клопотання прокурора військової прокуратури Київського гарнізону старшого лейтенанта юстиції Гаврищука Я.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Потіївка Радомишильського району Житомирської області, громадянина України, українця, із вищою освітою, не судимого, одруженого, на утриманні якого знаходяться двоє неповнолітніх дітей, старшого оперуповноваженого Коростенського міського відділу Управління Служби безпеки України у Житомирській області, майора, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 та ч. 2 ст. 301 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Прокурор військової прокуратури Київського гарнізону старший лейтенант юстиції Гаврищук Я.І. звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1
Обґрунтовуючи клопотання прокурор посилається на те, що військовою прокуратурою Київського гарнізону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12017100020005045 від 11.05.2017 за підозрою ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 156 та ч. 2 ст. 301 КК України. Зокрема ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, на даний час існують ризики того, що він, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Тому, прокурор просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застосування застави у розмірі 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 120 000 гривень.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання.
Підозрюваний та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання, мотивуючи тим, що стороною обвинувачення не доведені мета застосування запобіжного заходу, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Просили врахувати, що прокурору подання підозрюваним заява про повне визнання своєї винуватості. Враховуючи, що на утриманні у підозрюваного знаходяться двоє неповнолітніх дітей, майновий стан сім'ї підозрюваного (і він, і його дружина є суб'єктами електронного декларування, інших доходів, крім заробітної плати не мають) просили застосувати до підозрюваного особисте зобов'язання.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Досудовим розслідуванням встановлено, що військовою прокуратурою Київського гарнізону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12017100020005045 від 11.05.2017 за підозрою ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 156 та ч. 2 ст. 301 КК України.
ОСОБА_1 підозрюється у тому, 19.05.2017 приблизно о 20 год. 32 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, діючи умисно, достовірно знаючи про неповнолітній вік ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, яка полягала в отриманні статевого задоволення від демонстрації оголеного статевого органу у стані ерекції іншим особам та збудження статевого інстинкту ОСОБА_4, почав цинічні розмови на сексуальні теми шляхом віртуального спілкування за допомогою своєї особистої сторінки соціальної мережі «Вконтакте» під «нік неймом» «ОСОБА_1» з малолітньою ОСОБА_4 а в подальшому 20.05.2017 о 00 год. 41 хв. надіслав їй графічне повідомлення (фотознімок) з відвертим, самоцільним та вульгарно-натуралістичним зображенням статевого органу, полового члену, чим вчинив відносно останньої розпусні дії, та спричинив шкоду її моральному ставленню та розвитку малолітньої, а також чи вчинив виготовлення та розповсюдження серед неповнолітніх зображень порнографічного характеру.
07.11.2017 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156 та ч. 2 ст. 301 КК України.
Копія клопотання та матеріалів на його обґрунтування відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному 13.11.2017 року о 17 год. 35 хв.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).
Виходячи з наявних в матеріалах клопотання даних, а саме: заяви громадянина ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення, показами свідка ОСОБА_6, показами потерпілої ОСОБА_4, протоколом тимчасового доступу до банківської таємниці, а саме зарплатної картки ОСОБА_1, протоколом огляду мобільного телефону потерпілої ОСОБА_4, протоколом огляду роздруківок вхідних та вихідних дзвінків отриманих в результаті тимчасового доступу до мобільного номеру телефону НОМЕР_1, яким користується ОСОБА_1, висновком за результатами службового розслідування У СБ України у Житомирській області, а також іншими матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 156 та ч. 2 ст. 301 КК України.
Тому доводи сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри є безпідставними.
Крім того, докази на вказаній стадії кримінального процесу на їх допустимість відповідно до ст. 89 КПК України слідчим суддею не оцінюються.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч. 2 ст. 156 та ч. 2 ст. 301 КК України, особу підозрюваного, його вік, сімейний стан, наявність на його утриманні двох неповнолітніх дітей, наявність міцних соціальних зв'язків, майновий стан, подання заяви про визнання винуватості, співпрацювання з органом досудового розслідування, належне виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на свідків.
Разом з тим, такий ризик щодо можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду не доведено.
Відсутність місця проживання на території м. Києва, на що посилається прокурор у клопотання, не підтверджує наявність такого ризику як можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені в судовому засіданні слідчий суддя вважає, що підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, у зв'язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З урахуванням наведеного, доведеності прокурором обставин, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, та не доведеності обставин, передбачених п. 3 ч. 1 цієї статті, обставини та характер кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1, слідчий суддя дійшов висновку про застосування запобіжного заходу до підозрюваного у вигляді цілодобового домашнього арешту, що полягає в забороні підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_1.
Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки:
1) не відлучатися із м. Коростень Житомирської області без дозволу слідчого, прокурора або суду,
2) утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, а також від спілкування в мережі Інтернет;
3) носити електронний засіб контролю,
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст. 177, 178, 181, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя,
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання прокурора військової прокуратури Київського гарнізону старшого лейтенанта юстиції Гаврищука Я.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що полягає в забороні підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалу допустити до негайного виконання.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов'язки:
1) не відлучатися із м. Коростень Житомирської області без дозволу слідчого, прокурора або суду,
2) утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, а також від спілкування в мережі Інтернет;
3) носити електронний засіб контролю,
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити строк дії ухвали - по 12 січня 2018 року включно.
Ухвалу в частині застосування домашнього арешту щодо ОСОБА_1 направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного - до Коростенського Відділу поліції ГУНП в Житомирській області.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя О.В. Батрин
RuporZT
|
|
|
