ХОХЛЮК АНДРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
14.12.1999 - 30.08.2023рр.Світла, щира, талановита людина… Саме таким був Андрій Хохлюк — єдиний син своєї матусі, її гордість, опора і надія.
Народився Андрій у м. Житомирі, де й пройшли його дитячі та юнацькі роки. Навчався у ЗОШ №17(нині-ліцей №17), далі здобував освіту в Житомирському технологічному коледжі КНУБА за спеціальністю «Монтаж, обслуговування засобів і систем автоматизації технологічного виробництва». Продовжив навчання в ДУ «Житомирська політехніка», де отримав ступінь бакалавра з автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій, а також закінчив військову кафедру, здобувши звання молодшого лейтенанта.
З дитинства Андрій був надзвичайно допитливим, мав технічний розум і творче бачення. Викладачі відзначали його як одного з найкращих студентів, який має великі ідеї та нестандартне мислення. Захоплювався баскетболом, страйкболом, комп'ютерними технологіями та робототехнікою. Самостійно монтував відео, створював ролики, серед яких — зворушливе відео з подій Революції Гідності.
Андрій мав гостре відчуття справедливості, був щирим патріотом своєї країни. Вихований, розумний, ввічливий і розсудливий — він завжди залишав по собі теплі спогади у серцях друзів і знайомих. Мріяв про родину, про дітей, яким хотів бути прикладом справжнього чоловіка і захисника.
Із перших днів повномасштабного вторгнення Андрій, не вагаючись, став до лав Збройних Сил України, сказавши: “Хто, як не я, має захищати свою країну.”
Він пройшов військову підготовку за кордоном, здобув глибоку повагу серед побратимів та командирів і став командиром танкового взводу.
30.08.2023р, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Роботине, лейтенант Андрій Хохлюк героїчно загинув, до кінця залишаючись вірним присязі та своєму народу.
Лише через два роки і майже два місяці Герой повернувся на рідну землю — на щиті, у славі й пошані.
У вічній скорботі матуся, рідні, близькі, друзі та бойові побратими...
Світла пам'ять і вічна слава Герою!..
Джерело: https://ruporzt.com.ua/oblasni_novini/229740-lishe-cherez-dva-roki-geroy-na-schit-povernuvsya-do-rdnogo-zhitomira.html
