КОРОЛЬЧУК ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
29.07.1969 — 12.12. 2025рр.Із глибоким болем і скорботою повідомляємо про смерть Воїна-Захисника Корольчука Олександра Івановича, який помер від важких поранень, отриманих під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності та суверенітету нашої держави.
Олександр Іванович народився 29 липня 1969р. у селі Нова Радча на Житомирщині. Навчався у Новорадчанській ЗОШ, де закінчив 10 класів. У 1986–1987 роках здобув фахову освіту в Житомирському СПТУ №14, отримавши професію водія автомобілів із навичками слюсаря. У 1988–1990 роках проходив строкову військову службу.
Із дитинства він був щирим, добрим і працьовитим хлопцем, допомагав батькам. Завжди ввічливий, виважений — таким його пам’ятають усі, хто знав.
Любив футбол, захоплювався шахами, брав участь у шахових олімпіадах. Гарно танцював, був веселим, винахідливим, умів щиро радіти життю та дарувати цю радість іншим. Безмежно любив природу, рідний край, цінував працю на землі, любив «тихе полювання» та щедрі дари лісу. Мав велике серце й особливу любов до тварин.
Чорнобильська катастрофа внесла свої корективи в його долю, після якої Олександр Іванович пов’язав своє життя з торгівельним флотом. У 2014 році закінчив Київську державну академію водного транспорту, здобувши кваліфікацію інженера суднової енергетики. Та де б він не працював, його серце завжди залишалося з рідним селом. Він мріяв розвивати й розбудовувати рідний край, примножувати його добробут і процвітання.
У 2020 році, з початком пандемії, був змушений залишити улюблену справу - торговий флот, якому віддав майже двадцять років життя і віднайшов себе вже не в морі, у на автошляхах, продовжуючи ходити у рейси - цього разу як водій пасажирських перевезень.Олександр Іванович був люблячим батьком. Він мріяв виростити своїх синів щасливими, успішними, самодостатніми на рідній землі.
Із початком повномасштабного вторгнення рф, коли рідне село опинилося під окупацією, Олександр Іванович переїхав до Житомира та активно долучився до оборони області, будівництва захисних споруд і допомоги громаді.
У квітні 2025 року був зарахований до лав ЗСУ та брав участь у бойових діях з оборони Харківщини.
28 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання він отримав важкі поранення. 12 грудня 2025 року серце Героя зупинилося...
У вічній скорботі — сини, рідні та близькі, друзі й бойові побратими.
Світла пам’ять і вічна слава Герою!
Слава, честь і шана Захиснику України!
https://ruporzt.com.ua/oblasni_novini/233590-do-zhitomira-na-schit-povernuvsya-geroy.html - джерело
