Бердичівських ветеранів знову очолюватиме Сергій Желєзняк
25.10 09:16
Ось у кого бердичівлянам можна повчитися життєвій активності, то це у місцевих ветеранів. Зі 192 запрошених делегатів на ІХ-ту звітно-виборчу конференцію до актової зали міськвиконкому з’явилися 167.
Про те, чим жила бердичівська міська організація ветеранів війни та праці протягом останніх 4-х років своїм колегам та товаришам мав прозвітувати голова організації Сергій Желєзняк. Після традиційного узгодження Регламенту, учасники конференції хвилиною мовчання вшанували тих, хто за останніх 4 роки назавжди вибув з їхніх лав – Івана Лаврентьєва, Степана Лівінського, Василя Ремізова, Анатолія Рибака та ще кількох товаришів.
Приємна місія випала одному з членів ветеранської організації Володимиру Паціонову: за дорученням керівництва Словаччини та Президії Ради ветеранів пам’ятні медалі за боротьбу з фашизмом він вручив Павлу Сухоставському, Сігізмунду Жуковському, Петру Навроцькому, Миколі Борисюку, Михайлові Суку. Після – перейшли до офіційної частини.
Із 2007- го по 2011-й життя очолюваної ним організації було насичене багатьма подіями, констатував на початку доповіді Сергій Желєзняк. Відбувся черговий з’їзд ветеранів, проходили обстеження побутових умов окремих членів ветеранської організації , поквартирні обходи тих, хто не в змозі пересуватися, а також зустрічі, конкурси, участь в загальноміських заходах тощо. З огляду на кількість проведеного та вік і активність його соратників, підсумував Сергій Желєзняк, сказати про них він може лише одне: «Молодці!». Особливо задоволений лідер бердичівських ветеранів роботою первинних організацій (їх у бердичівському осередку налічується 48) і зокрема тим, як доглядають тамтешні активісти за тими, хто потребує допомоги.
Сергій Желєзняк, голова Бердичівської міської ради ветеранів війни та праці: «За них очень беспокоятся сами ветераны (под лозунгом «Ветеран-ветерану»), беспокоятся ученики школ (спасибо им за это). Особенно выделю школы № 1 – шефов областного госпиталя, № 8 – шефов гериатрического пансионата. Они ездят туда и с подарками, и с концертами, и просто проведать этих больных и немощных людей, которые отдали здоровье и молодость ради существования нашей державы.»
Життя первинної організації можна чітко прослідкувати на прикладі однієї з таких – ветеранської організації Шкіроб’єднання ім. Ілліча. Налічує вона близько 800 членів, 300 з яких – майже постійно прикуті до ліжка. Галина Дячук, голова ветеранської організації Шкіроб’єднання ім. Ілліча: «Кожен місяць ми влаштовуємо засідання нашої ветеранської організації і вирішуємо, кого потрібно відвідати. Протягом місяця ми відвідуємо десь 3-4 чоловіка таких, хто потребує допомоги. Допомагаємо тим, що нам виділяють наша спонсори – ті, хто працює на Шкіроб’єднанні.»
Взагалі ставленням держави до їхніх проблем бердичівські ветерани не надто задоволені. І якщо вони ще відчувають свою потрібність, то лише завдяки міському керівництву.
Сергій Желєзняк, голова Бердичівської міської ради ветеранів війни та праці: «Скажу прямо: если бы не забота о нас городской администрации во главе с городским главой В .К. Мазуром, выглядели бы мы довольно бледно. А так, скажем, те ветераны, которые обращаються к нам или непосредственно к городскому главе, получают положительный ответ или помощь. Спасибо ему за это.»
Про що мріє понад 17 тисяч ветеранів Бердичева? Про спеціалізовану «ветеранську» аптеку та про те, аби над їхніми «первичками» взяли шефство підприємці. Багато цим людям не треба – із Днем народження поздоровити, навідуватися час від часу та в останню путь допомогти провести.
Рішенням конференції у наступні 4 роки бердичівських ветеранів знову очолюватиме Почесний громадянин м. Бердичева Сергій Желєзняк. Він сподівається, що організація й надалі тісно співпрацюватиме із керівництвом міста, депутатами міської ради та спонсорами
RuporZT
|