Як не сумно, і що ще страшніше, вже чомусь і не дивно, але практичне питання оборони неньки-України випало (за невеликим виключенням) не на тих, хто найголосніше кричить про патріотизм, національну безпеку, розбудову цивілізованої європейської (а отже, і соціально справедливої) вітчизняної держави, хто за кілька років став власником фабрик, заводів, латифундій…, а відтак мільйонів та мільярдів (і не гривневих, а вільноконвертованої валюти). Проблему захисту територіальної цілісності (і не виключено, що й існування) нашої країни перекладено на пересічного українця.
Того самого українця, який, попри скупі заробітки у мирний час, будучи мобілізованим до Збройних Сил, нерідко має сам себе і екіпірувати, і прогодувати та, якщо зазнає поранення, й пролікувати. І це за умови, що офіційно в Україні йде не визвольна війна, а проводиться антитерористична операція, яка, як стверджують фахівці, повинна тривати не місяці, і навіть не тижні, а години та здійснюватися спецпризначенцями.
Молода Українська Держава, продовжуючи найгірші традиції попередника – СРСР, як засвідчує життя, про своїх захисників дбає тільки на словах. А Революція Гідності, всупереч великим очікуванням значної кількості наших співвітчизників, поки виявилася для одних кар’єрним трампліном (з відповідними наслідками), а для інших – розчаруваннями, додатковими проблемами, тривогами, пораненнями, потраплянням у полон, зникненням безвісти, загибеллю та завданням нестерпного болю найріднішим людям.
Інакше, як недалекоглядністю, назвати ставлення керівництва України до проблем учасників АТО наразі важко. А питання лікування українських воїнів, складається враження, не турбує державу, а лише їхніх родичів та благодійників. Чи не тому клопотання учасника бойових дій в Афганістані, ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, автора низки законодавчих ініціатив щодо поліпшення соціального захисту українських військових та їх сімей Віктора Развадовського про необхідність забезпечення стовідсоткового державного фінансування лікування поранених захисників України (у тому числі за кордоном), на жаль, залишається не почутим у найвищих державних кабінетах.
А тим часом можливості простих громадян країни через пожертвування рятувати життя нашим, без перебільшення, героям невпинно вичерпуються. У геометричній прогресії зростають потреби на цю благодійність. До того ж оновлення влади в країні ще й вилилося у чергове «затягування поясів».
Невже коло замкнулося?... Ні, справжні захисники Батьківщини мужньо та успішно борються не лише із окупантами, а й зі смертю. Звичайно, не без допомоги своїх, чуйних до чужої біди, співвітчизників. За що їм усім, і зокрема уже згадуваному народному депутату сердечне спасибі.
Не оминув увагою Віктор Развадовський і батька чотирьох дітей (десяти-, дев’яти- та дволітнього хлопчиків і трирічної дівчинки), уродженця Чуднова (який дитинство прожив у смт Гуйва та с. Висока Піч) тридцяти чотирирічного Олега Кравчука, передавши його батькам для лікування сина 10 тис. грн.
«Мій син за контрактом на війну відправився у липні, - повідомила мати Олега Олександровича Ніна Михайлівна. - Через півтора місяця – з 31 серпня на 1 вересня - отримав перше осколкове поранення. Пройшовши курс лікування та реабілітації, як справжній патріот своєї Батьківщини повернувся на передову захищати Україну».
«А 22 грудня під містом Дебальцеве Олега вдруге було поранено, - долучився до розмови батько Олександр Карпович. – Від вибуху у важкому стані із опіками ІІІ-IV ступенів сорока відсотків тіла його було доправлено на лікування в опіковий центр Харкова».
Щоб врятувати життя і верхні кінцівки Олега Миколайовича лікарі вже провели шість операцій. Для більшої певності подальше лікування бажано було б продовжити за кордоном. Однак воно потребує ще більших коштів ніж у вітчизняних медичних закладах. А їх у родини пораненого героя і так бракує.
Та батьки, щиро бажаючи живими і здоровими повернутися з перемогою додому усім учасникам АТО, вірять, що з Божою милістю, спільними зусиллями свідомих громадян України вдасться врятувати життя та відновити здоров'я їхньому синові.
Для тих, хто має можливість відгукнутися допомогою, повідомляємо, що кошти для лікування Кравчука Олега Олександровича можна перерахувати на його картку Приватбанку: 6762 4683 1464 1832. Тел. дружини Ірини: (068) 996 98 10, (063) 351 38 86.
Максим ОБЕРТИН
