Володимир Ширма: «Житомирщина є лідером реформи і має ефективні результати»
06.12 10:25
Інтерв’ю з головою Житомирської облради Володимиром Ширмою в газеті «Житомирщина» про децентралізацію і не тільки.
Завтра, 7 грудня, в Україні відзначатиметься День місцевого самоврядування. Останні чотири роки це поняття в нашій країні наповнюється новим змістом, адже триває децентралізація, кардинально змінюється роль місцевих громад.
На Житомирщині (як і в інших областях країни) вищим представницьким органом місцевого самоврядування лишається обласна рада. Нинішній її склад працює вже чотири роки. У 2020 році мають відбутися чергові місцеві вибори. Про здобутки та проблеми органів місцевого самоврядування в області в інтерв’ю «Житомирщині» розповів голова Житомирської обласної ради Володимир Ширма.
– Володимире Васильовичу, оцінюючи роботу Житомирської обласної ради сьомого скликання – які її напрямки Ви вважаєте найбільш визначальними для розвитку області?
– Ця каденція поволі добігає до завершення. Невдовзі прийматимемо бюджет, а там вже – й новий рік. Саме в 2020 році буде закінчення сьомої каденції обласної ради. За чинним законодавством це має статися у жовтні 2020 року. Хоча, можливо, вибори до місцевих рад будуть уже навесні.
Обласна рада сьомого скликання – це 64 депутати, 7 політичних фракцій та позафракційні депутати. Фракції й депутати – різні, в кожного є свої програми і завдання, обіцянки, з якими йшли на вибори. Втім, вважаю, що нам вдалося створити команду, яка завжди знаходила консенсус при вирішенні питань, що стосувалися інтересів області.
Передовсім серед пріоритетів роботи обласної ради сьомого скликання я виокремлюю такий важливий напрямок як охорона здоров’я. Це – не випадково. Адже рано чи пізно кожному доводиться звертатися до системи охорони здоров’я. Відтак свою увагу ми, як депутати, активно концентрували на цьому напрямку.
Що вдалося зробити? За 4 роки наша обласна лікарня імені О.Ф.Гербачевського отримала з обласного бюджету понад 250 мільйонів гривень. Встановили магнітно-резонансний томограф. Хоча це питання було дуже складним, але ми впоралися. Встановили два комп’ютерні томографи. Капітально було відновлено або відкрито близько десяти відділень. Зокрема – лабораторне, «чорнобильське», інфарктне, інсультне, реанімаційне, відділення гемодіалізу… Всі ці відділення відповідають сучасним медичним вимогам. Тож можна стверджувати, що обласна лікарня нині надає практично весь спектр необхідної медичної допомоги.
Окрім цього, відкрито Центр вертебрології, де жителі області отримують сучасну допомогу з лікування опорно-рухового апарату. Було прийнято рішення про добудову приміщень онкодиспансеру – це покращить умови роботи медиків та лікування хворих. Триває оновлення обладнання в обласній дитячій лікарні. До нового року там буде встановлено комп’ютерний томограф, рентгенівські апарати, інше обладнання. Зроблено ремонт у приміщеннях дитячого відділення обласної психлікарні, обласної стоматологічної поліклініки. Завершуємо реконструкцію диспетчерської для центру екстреної медицини, яка має запрацювати до нового року.
Варто зауважити, і це не лише мої слова, а й лікарів, що в нашій області за всі роки незалежності України медицині не приділялося такої уваги, як за останні чотири роки. Також до кінця року буде відкрито найсучаснішу лабораторію в нашому тубдиспансері. Даний проект повністю реалізовано за кошти Євросоюзу, а це – майже один мільйон євро.
Одним з інших успішних напрямків, до розвитку яких долучилася обласна рада, є спорт. Сьогодні за рейтинговими показниками Житомирщина займає перше місце з виділених коштів на спорт з розрахунку на одного жителя. І мова йде не лише про спорт високих досягнень, а й про дитячий. Ми відкрили відділення для дітей у ДСШ «Юність», яка займається мотокросом. Відкрили відділення для дітей, які займаються стрільбою з луку, відділення хокею на траві, створили спортивне відділення на базі обласного ліцею-інтернату для обдарованих дітей. Прийняли програму розвитку футболу. Маємо великі успіхи у волейболі: дівчата і хлопці виграли першу і вищу ліги, сьогодні є лідерами у суперлізі. Активно розвивається баскетбол: Житомирщина представлена у вищій лізі. Заснували іменні стипендії для кращих спортсменів та тренерів.
Спорт розвивається не лише в Житомирі, а й у громадах. Нещодавно Радомишль виграв цьогорічний конкурс на найкращу спортивну громаду області. В Овручі реконструйовано фізкультурно-оздоровчий комплекс. У Ємільчиному відкрито басейн. У Житомирі відремонтовано стадіон «Спартак», і, сподіваюся, нарешті завершиться реконструкція стадіону «Полісся».
– З-поміж рішень обласної ради 7-го скликання були й такі, які викликали неоднозначне ставлення громади області. Можна згадати ідею вивішувати на владних будівлях у певні святкові дні червоно-чорний прапор ОУН; заборону російськомовного культурного продукту (це рішення скасував суд); підтримка «формули Штайнмайєра» та непідтримання ідеї продажу землі… Навіщо взагалі було депутатам торкатися цих тем, які облрада за соєю компетенцією не вирішує?
– Обласна рада – це колегіальний орган, до склад якого входять депутати з різних політичних сил. Кожен депутат може і має право висловити свою політичну та громадську позицію. Щодо «формули Штайнмайєра» та продажу землі – депутати тоді зібралися на позачергову сесію, аби висловити свою позицію з цих важливих питань. І звернулися до вищих органів влади, щоби нашу позицію там почули.
Інші згадані питання були радше політичними. Ми ж розуміємо, що в певні періоди суспільні настрої є такими чи іншими. І під впливом тих настроїв приймаються відповідні рішення. Саме так було й у вищезазначених випадках. Рішення, прийняті тоді обласною радою, є не обов’язковими до виконання, а радше рекомендаційними.
– Більшість сесій у 2015-2019 роках проходили у складних умовах. Частими були блокування трибуни активістами, траплялися бійки, втручання поліції, спроби штурму облради… Чи не знизило отаке «пряме народовладдя» авторитет обласного представницького органу? І чи виправдані обмеження, які згодом було зроблено (попередній запис на сесію громадян, чергування в холі будівлі облради екіпірованих поліцейських у день сесії тощо)?
– Одразу зауважу: ми нікого не обмежуємо в доступі для участі в роботі сесій облради. І будь-хто, якщо хоче взяти участь чи виступити на сесії, може це зробити за попередньою заявою. А ті заходи, які були запроваджені депутатами, вважаю абсолютно виправданими. Адже я, як голова, маю забезпечити спокій у залі. У нас же немає якихось своїх підрозділів для забезпечення порядку. Тож рішення було прийнято відповідно до регламенту.
Водночас усіх людей, які займають активну позицію (і проявляли її не раз під час сесій облради) я закликаю: йдіть на вибори! Висувайте свої кандидатури. Ставайте депутатами сільських, селищних чи міських рад, входьте до керівництва ОТГ. І тоді ви матимете реальні важелі для прийняття рішень у своїх населених пунктах.
– У 2015 році в країні стартувала реформа децентралізації, яка триває дотепер. Житомирщина стала одним з флагманів цих перетворень. За час, що минув від старту реформи, які Ви бачите її безумовні успіхи в нашій області?
– Ми дійсно є лідерами реформи. І маємо ефективні результати. Ті громади, які першими вирішили об’єднатися, отримали хороший фінансовий ресурс. Пригадую, поміж перших у нашій області об’єднані громади створили селище Нова Борова і село Високе. І одразу отримали від держави солідне фінансування. Наповнення бюджету зросло у 2-3 рази. Надійшла субвенція з розвитку інфраструктури, пішли кошти Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) на об’єкти, які були у них. У тій-таки Новій Боровій – це ліцей, гімназія, дороги... Буваючи там, бачиш разючі зміни на краще – і це не може не викликати поваги. Оце, вважаю, є найбільше досягнення – залучення коштів для розвитку.
– Наступного року, як вже не раз анонсувалося з високих трибун, у державі планується змінити адміністративно-територіальний устрій – укрупнити райони. На Житомирщині їх має залишатися лише чотири, а решта 19 – зникнуть. Що дасть таке укрупнення звичайним жителям сіл та містечок? Адже чимало людей побоюються, що опиняться у справжній «глушині» – за 90-100 кілометрів від центра майбутнього району…
– Однією з основних ідей децентралізації є наближення послуг, які держава має надати, до громадян. Базовим рівнем передбачається зробити ОТГ – саме там мають надаватися всі послуги, які держава повинна забезпечити. Сьогодні активно відкриваються центри надання адміністративних послуг (ЦНАП) в об’єднаних громадах. Тож роль районного центру поволі вже нівелюється, та й сама необхідність в існуванні району відпадає. Яскравий приклад – Народицький район. Це перша об’єднана громада, яка була створена в 2015 році, «увібравши» в себе увесь район. Там ще існують райдержадміністрація і районна рада, але вони фактично втратили свої функції. Загалом такий процес має пройти скрізь, і бажано – безболісно. І завершитися він повинен до наступних місцевих виборів. Тоді вже не буде райдержадміністрацій і районних рад. Залишаться лише ради в об’єднаних територіальних громадах, виконавчі комітети. І буде лише чотири великих райони – Житомирський, Бердичівський, Коростенський та Новоград-Волинський. У кожному з цих районів передбачається створити посаду префекта, який буде контролювати дотримання законодавства у громадах.
– Вибори до обласної ради мають відбутися восени. І тоді ми побачимо дуже строкату адміністративну карту Житомирської області. Заміть двадцяти трьох більш-менш подібних за площею та чисельністю населення районів отримаємо близько 60 ОТГ, які є дуже різними за своїми показниками. Є поміж них зовсім невеликі (на кілька сіл та 2-3 тисячі населення), а є дуже крупні (які увібрали в себе цілі райони). Як вони будуть представлені в облраді?
– У нас, між іншим, і тепер не всі райони представлені депутатами в облраді. А як буде після реформи? Це залежатиме від виборчого законодавства. Втім, як саме воно зміниться, поки що ніхто не каже. На мій погляд, всі ОТГ або їх інтереси мають бути представлені в обласній раді. Хоча, з іншого боку, у більшості фінансових питань об’єднані громади будуть виходити напряму на міністерства. А щодо представництва депутатів від них в обласній раді – має все ж бути прив’язка виборчих округів до кількості населення. Можливо, 3-4 невеликі громади будуть об’єднані в один округ. Але збільшувати кількість депутатів облради, вважаю, недоцільно. Ми раніше вже таке прохолодили – і відчутного ефекту такий варіант на дав.
– Спілкуючись з головами ОТГ, часто доводиться чути, що децентралізація – справа хороша, але під неї недостатньо підведено законодавчу базу. Яких законодавчих доповнень, на Ваш погляд, потребує реформа – і які сфери діяльності місцевого самоврядування слід відрегулювати найперше?
– Справді, у реформи є певні проблеми і недопрацювання. Приміром, дотепер детально не розписано роль і значення старост в ОТГ. А в багатьох громадах колишні сільські голови вже 2-3 роки є виконувачами обов’язків старост. Вважаю, що треба законодавчо прописати і дати їм трохи більше повноважень. Навіщо? Ось простий приклад. Олевська ОТГ – одна з найбільших не лише в нашій області, а в усій країні. Відстань від Олевська до, скажімо, Майдана Копищанського – близько 60 кілометрів. Керівником цієї великої ОТГ є сьогодні міський голова Олевська. І навряд чи він часто відвідуватиме отакі віддалені села. Відтак старости, на мій погляд, повинні мати якийсь мінімальний фінансовий ресурс, щоби оперативно реагувати на нагальні потреби села. А їх, таких дрібних проблем, вистачає: там слід паркан поправити, там – вікно вставити, там – трубу замінити… Тож слід прописати в законі відповідальність старост та чітко окреслити їх повноваження – у бік розширення.
Окрім цього, слід врегулювати питання участі наших громадян у виборах на посади голів та депутатів ОТГ. Ці люди повинні мати хорошу підготовку, бути гарними фахівцями. У Польщі, приміром, якщо людина хоче бути обраною керівником гміни (аналог наших громад) – спершу йде на спеціальні курси, отримує сертифікат. І вже має певну компетенцію. Отак, думаю, повинно бути і в нас. Це стосується і голів ОТГ, і спеціалістів. Бо досвід показує, що з компетенцією і фаховістю подекуди є певні проблеми.
Ще одна не вирішена проблема. Наша область має свою особливість – північні райони дуже мало заселені, іноді щільність не перевищую 16-17 чоловік на квадратний кілометр. Обласна рада зверталася до уряду з проханням запровадити додатковий коефіцієнт для таких районів, який би давав додатковий фінансовий ресурс під час виділення коштів на об’єкти інфраструктури (ті-таки дороги, субвенція на освіту та охорону здоров’я). Але поки що це питання не вирішене.
Можна згадати й досі не врегульоване питання про місцеві референдуми. Адже в житті громад вникають чимало питань, які варто вирішувати саме через подібний правовий спосіб народного волевиявлення. А детального механізму його здійснення поки що не розроблено.
– Одним з необхідних етапів децентралізації нещодавно «вгорі» оголошено необхідність приєднання малочисельних (до 5 тисяч жителів) громад до сусідніх крупніших ОТГ. Чи дійсно на невеликі ОТГ невдовзі чекає «влиття» до більших?
– Це питання нині знято. Тож мешканці невеличких громад можуть не переживати. Зрозуміло, що маленькі громади часто мають об’єктивно менше можливостей, аби успішно розвивати інфраструктуру. Але є в нашій області також приклади маленьких і, водночас, успішних громад. Приміром, Високівська ОТГ. Загалом, я вважаю, що успіх громади напряму залежить ще й від людського фактора – а конкретніше, від особистості, професіоналізму та ділових якостей її керівника.
На завершення скажу одне: яким буде наш рідний край – це залежить від кожного з нас. Від кожного голови громади, старости, депутата будь-якого рівня. Саме місцеве самоврядування об'єднує тих, хто прагне змінити країну, змінити на краще наше життя.
Бажаю усім миру, добра, благополуччя, наполегливості, громадянської відповідальності та непохитної віри у себе і майбутнє нашої держави.
Сергій БОВКУН. Фото Володимира СОБОЛЯ.
RuporZT
|