Справжні герої Житомирщини. Микола СціборськийМикола Орестович Сціборський. Псевдоніми: Рокош, Органський, Житомирський.
Народився 28 березня 1898 року в місті Житомир, загинув 30 серпня 1941 року в Житомирі. Був охрещений в Успенській (Подільській) церкві міста Житомир.
Визначний політичний діяч, один з фундаторів Української Військової Організації (УВО) та Організації Українських Націоналістів (ОУН), теоретик українського націоналістичного руху. Походить з родини дрібного чиновника. На початку Першої світової війни 1914-18 років призваний до російської армії, де став капітаном. Ставши інвалідом з 50-десяти відсотковою втратою працездатності під час І-ї Світової війни, не полишив боротьби, а у 1917 році перейшов на службу до армії УНР. В рідному Житомирі, де 1918-го перебувала Центральна Рада, отримав посаду при військовому міністрові, завдяки чому зміг ознайомитися з тодішнім урядом, членами Центральної Ради та з державною роботою. З 1920 року – підполковник. У вимушеній еміграції жив у Чехословаччині та Франції. У 1929 закінчив Українську господарську академію у Подєбрадах за фахом інженера-економіста, де створив у 1925 році Легію українських націоналістів. З 1927 року входив до Проводу українських націоналістів. У 1928 – 34 роках видавав у Празі ідеологічний орган ПУН – журнал “Розбудова нації”, співпрацював у націоналістичних виданнях – “Державна нація”, “Сурма”, “Українське слово”. У 1929 – делегат І-го Конгресу українських націоналістів у Відні, обраний першим заступником голови Проводу організації українських націоналістів. У 1930-х роках вийшло ряд праць Сціборського: “Робітництво і ОУН”, “ОУН і селянство”, “Націократія”, “Національна політика більшовиків в Україні”, “Земельне питання”, “Україна в цифрах”, “Сталінізм” та ін. Один із творців солідаризму. У вересні 1939 року, за дорученням Андрія Мельника, розробив проект Конституції України, яка передбачала “тоталітарний, авторитарний, професійно-становий” устрій держави. Після розколу ОУН – на боці А.Мельника. На початку совєцько-німецької війни 1941 року в складі основної похідної групи вирушив на Київ. Загинув разом з Омеляном Сеником у Житомирі внаслідок терористичного акту. Похований у Житомирі на території Свято-Преображенського собору.
"Єдиним дороговказом при вишукуванні шляхів ставлення державної влади до меншостей має бути умова: нормальне співжиття суспільства та окремих його національних складників і співпраця всіх на благо Української держави".
Микола Сціборський
Товариство! Наша організація проводить низку заходів, спрямованих, на встановлення історичної справедливості та вшанування героїв Української Нації, серед яких і Микола Сціборський. Зокрема, в м. Житомир плануємо провести реконструкцію могили Сціборського-Сеника, встановлення пам’ятного знака на місці їх загибелі, меморіальної дошки на будинкові, де перебували похідні групи та присвоєння одній з вулиць імені Сціборського. Для благодійної допомоги від громади відкрито рахунок.
Просимо від небайдужих людей перераховувати кошти за цими реквізитами: Житомирська обласна організація Всеукраїнського об'єднання «Свобода» код ЄДРПОУ 33686723 р/р 26008325893 в АТ «Райффайзен Банк АВАЛЬ» МФО 380805.
прес-служба ВО "Свобода"
